25 січня о 16.00 Дніпродзержинської міської центральної бібліотеки запрошує на моновиставу «Владимир Высоцкий: я, конечно, вернусь...» на честь пам'яті великого актора у виконанні заслуженого артиста України Юрія Малікова
Володимир Висоцький
(Владимир Высоцкий — в перекладі Володимира Ляшкевича)
"Кони привередливые"
Здовж обриву,
над безоднею,
по самому
по краю
я коней своїх
нагайкою
стібаю,
поганяю…
І повітря
мені мало –
вітер п’ю,
туман ковтаю, -
чую з захватом
смертельним:
пропадаю,
пропадаю.
Повільніше коні
трохи,
уповільніться-ледь!
Ви невпинну
не слухайте
пліть!
Та що за коні-то попались
завибагливі геть -
я дожити не встиг,
й доспівати
не вспіть.
Я коней
напою,
я куплет
затягну –
І хоча би ще мить
постою,
на краю…
Згину я –
мене-пір’їнку
ураган
змете з долоні
і в санях мене
галопом
потягнуть
по снігу зранку, -
ви на кроки
непоспішні
перейдіть,
о мої коні,
хоч на трохи
шлях та збільшіть
до останнього
притулку!
Повільніше коні
трохи,
уповільніться-ледь!
Не укажчики вам
пуга й пліть!
Та що за коні
це попались
завибагливі геть -
і дожити не встиг,
й доспівати
не вспіть!
Я коней
напою,
я куплет
затягну –
І хоча би ще мить
постою,
на краю…
Встигли ми, -
до Бога в гості
не буває
невстигання, -
що ж там ангели
співають
надто злими
голосами?!
але може
це дзвіночок
захлинувся
від ридання,
чи ж бо я
кричу коням,
щоб не несли
так швидко сани?!
Повільніше коні
трохи,
уповільніться-ледь!
Вас благаю, ускач
не летіть!
Та що за коні
це попались
завибагливі геть -
як дожити не встиг,
доспівати б хоч
вспіть!
Я коней
напою,
я куплет
затягну –
І хоча би ще мить
постою,
на краю…
