Про оплату праці працівників, які беруть участь в АТО

За частиною 1 постанови КМУ від 22.07.205 р. № 522 "Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції" (далі - постанова № 522) працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції (далі - АТО) безпосередньо в районах її проведення, заробітна плата за фактичний час перебування в таких районах підвищується на 50% (за наявності підтвердних документів).

Постановою № 522 не передбачено розроблення та затвердження відповідного порядку щодо її виконання.

Згідно з чинним законодавством координацію діяльності  суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України (далі АТЦ при СБУ).

Таким чином, конкретний перелік посад (професій) працівників підприємств, установ, організацій, закладів (крім працівників призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період), яких у той чи інший період потрібно задіяти в забезпеченні АТО, визначає АТЦ при СБУ.

Це, зокрема, можуть бути такі категорії працівників: лікарі-хірурги всіх найменувань, парамедики, лікарі-терапевти, санінструктори, психологи, середній медичний персонал, водії, механіки-водії, механіки, працівники центральних та міцевих органів виконавчої влади та інші категорії працівників.

Тобто право на підвищення заробітної плати на 50% за фактичний час перебування в районах проведення АТО відповідно до постанови № 522 мають тільки ті працівники, які на підставі відповідних рішень АТЦ при СБУ (погоджених в установленому порядку з суб'єктами, які залучаються до боротьби з тероризмом) та відповідного клопотання (рішення) штабу АТО, направляються для забезпечення проведення АТО. При цьому територіально зазначені підприємства, установи, заклади та організації можуть бути розташовані як у самій зоні проведення АТО, так і в інших регіонах України.

Ці працівники вважаються такими, що перебувають у службовому відрядженні відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міфіну України від 13.03.98 р. № 59 (зі змінами), зареєстрованим у Мін'юсті України 31.03.98 р. за № 218/2658 (далі - Інструкція).

Порядок оформлення відрядження, відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням (за наявності потрібних підтвердних документів), тощо визначений нормами розділу ІІ Інструкції.

                                                                                                         Праця і зарплат.- 2015. - № 42. - 11 листопада. - с.11

Питання соціального захисту учасників АТО та членів їх сімей

Для реалізації ухваленого Верховною Радою України 7 травня 2015 р. Закону України  "Про внесення змін" до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо статусу  осіб, які захищали незалежність, суверенітет та теріторіальну цілісність України"(далі - Закон) Мінсоцполітики України розроблено Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 р. № 740 (далі - Порядок № 740).

Статус особи, на яку пошиюється чинність Закону, згідно з Порядком № 740 надається: 

сім'ям осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (в тому числі провадили волонтерську діяльність) і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (в тому числі провадили волонтерську діяльність), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення.

Сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, утворених або самоорганізованих для захисту незалежності, суверенітету та теріторіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу збройних сил, МВС, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до Законів України військових формувань та правоохоронних органів;

сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, теріторіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних сил, МВС, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до Законів України військових формувань та правоохоронних органів;

сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовані для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України , але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних сил, МВС, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореннями відповідно до Законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;

сім'ям військовослужбовців (резервістів, військовзобов'язаних) і працівників Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, вісйьковослужбовців військових прокуратур, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;

сім'ям працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та в період її проведення.

До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених п. 2 Порядку № 740, належать:

утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія;

батьки;

один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім'ї , але стали інвалідами до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули, або пропали безвісти.

Підстави для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, визначені п. 4 Порядку № 740.

Праця і зарплата. - 2015. - № 42. - 11 листопада. - с. 2-3

Збільшення мінімальних пенсійних виплат інвалідам війни  та учасникам бойових дій.

Законом України від 17.09.2015 р. № 704 внесено зміни до Закону "Про Державний бюджет України на 2015 рік", згідно з якими з 1 вересня п.р. збільшено розмір прожиткового мінімуму. Для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум підвищився з 949 до 1074 грн. У зв'язку з цим з 1 вересня 2015 р. пенсійна виплата не може бути нижчою:

для інвалідів війни І групи - 3060, 90 грн(1074 грн х 285%);

інвалідів війни ІІ групи - 2738, 70 грн (1074грн х 255%)

інвалідів війни ІІІ групи - 2416, 50 грн (1074 грн х 255%);

учасників бойових дій - 1772, 10 грн (1074 грн х 165%)

                                                                                                                             Праця і зарплата. - 2015. - 28 жовтня. - с.15

 Роботодавцям компенсуватимуть витрати на заробітну плату переселенців

З 25 вересня 2015 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. № 696 "Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб", яка надає додаткових стимулів роботодавцям, щоб працевлаштовувати внутрішньо переміщених осіб (ВПО), йдеться в повідомленні Державної служби зайнятості.

Так, документом передбачено надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштованих безробітних переселенців, а також витрат на хню перепідготовку чи підвищення кваліфікації.

Служба зайнятості компенсуватиме роботодавцю витрати на оплату праці безробітного переселенця, направленого з центру зайнятості, якщо роботодавець забезпечить роботою працівника протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази. Тобто роботодавець має забезпечити зайнятість таких осіб протягом удвічі більшого періоду, ніж виплата компенсації (наприклад, строковий договір укладено на шість місяців, а компенсація виплачується три місяці).

Варто зазначити, що відшкодування відбувається за умови оплати праці, не вищої від середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць. Компенсуються витрати не більш як шість місяців, але якщо йдеться про переселенців з числа категорій громадян, які мають додаткові гарантії зайнятості (особи, які мають дітей до шести років або виховують без подружжя дітей до 14 років чи дітей інвалідів), термін відшкодування може збільшитися до 12 місяців. Тривалість компенсації визначається рішенням регіональних координаційних комітетів сприяння зайнятості за погодженням з відповідними підрозділами Державної служби зайнятості областей або м. Києва.

Крім того, роботодавцю, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа ВПО строком понад 12 місяців, компенсуються витрати на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб. Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожитковго мінімуму для працездатних соіб. 

Зазначеною постановою також передбачається компенсація витрат зареєстрованим безробітним з числа ВПО на переїзд до місця працевлаштування та проходження медичного огляду, якщо це потрібно для працевлаштування.

Фінансування цих заходів здійснюватиметься коштами Фонду загальнообов'язкого державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів України (в разі працевлаштування  безробітного інваліда). У разі звільнення такого працівника з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення встановленого терміну збереження гарантій зайнятості роботодавець повинен повернути суму виплачених коштів у пвоному обсязі.

Праця і зарплата. - 2015. - № 39. - с. 1

 Права та пільги для учасників АТО

 Про підстави й порядок отримання   соціального захисту військовослужбовцями 

1 Як отримати статус учасника бойових дій і на які пільги вони мають право?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (зі змінами) для надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних сил України командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення подають на розгляд комісії Міноборони з питань визначення учасників бойових дій такі документи:

1. Оригінал довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

2. Витяги із наказів по стройовій частині про вибуття (прибуття) до військової частини після виконання завдань антитерористичної операції.

3. Витяги із наказів по стройовій частині першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.

4. Копії посвідчень про відрядження, якщо такі є.

5. Копії документів про поранення, якщо є.

6. Інформація про осіб, яким надається статус учасника бойових дій.

7. Згода на збирання та обробку персональних даних (відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про захист персональних даних»).

8. Копія першої сторінки паспорта громадянина України (щоб уникнути помилкового написання прізвища, ім’я та по батькові).

Усі копії документів повинні бути завірені підписом командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу, установи, закладу) та скріплені гербовою печаткою.

Учасники антитерористичної операції, звільнені з військової служби, документи подають через комісії обласних військових комісаріатів та міського військового комісаріату міста Києва.

Щодо соціального захисту вони мають право на:

♦75-відсоткову знижку квартирної плати та вартості комунальних послуг; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів;

♦ безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;

♦використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; переважне право на залишення на роботі;

♦ першочергове забезпечення житловою площею. Учасників бойових дій, які зазнали поранення, контузії або каліцтва, забезпечують житловою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік. Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, одержання позики на будівництво з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва.

2 Де і як поранені захисники можуть отримати статус інваліда війни? Які пільги їм гарантує держава?

Одноразову грошову допомогу у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, а також у разі їх загибелі (смерті) їхнім родинам виплачують відповідно до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами) у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2013 року № 975.

Право на її отримання мають:

♦ у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), зазнаного під час виконання обов’язків військової служби (в період проходження військової служби) або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (в період проходження ним військової служби), чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин — військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби;

♦ у разі встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, — особи, звільнені з військової служби;

♦ у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному або резервістові під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, — військовозобов’язані або резервісти;

♦ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, — військовослужбовці, військовозобов’язані або резервісти;

♦у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, — військовослужбовці строкової військової служби;

♦ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, — військовозобов’язані або резервісти.

♦у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвали на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого).

Одноразова допомога оформлюється й виплачується:

♦ військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — через військові частини, в яких вони проходять службу або збори.

♦членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам, звільненим з військової служби, — через обласні військові комісаріати (Київський міський військовий комісаріат).

Допомога родинам загиблих:

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — 689 тисяч гривень. Це 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які визначають на дату загибелі (смерті) (1378 гривень•500) та виплачують рівними частинами батькам, дружині, дітям (до 18 років та до 23 років, які навчаються). Документи оформлюють через обласні військові комісаріати. У разі відмови якоїсь з осіб від отримання одноразової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. У 2014 році таку допомогу виплачено 778 родинам в сумі 465,1 мільйона гривень, у 2015-му — 885 родинам в сумі 534,8 мільйона гривень.

Виплати пораненим та інвалідам:

Розмір допомоги встановлюється на дату проходження МСЕК і на 1 вересня 2015 року становить:

♦ за поранення (контузію, травму, каліцтво) без встановлення інвалідності — від 4,8 до 96,5 тисячі гривень (залежно від відсотка втрати працездатності: 1% = 965 гривень);

♦  у разі встановлення інвалідності — залежно від групи та причинового зв’язку:

      ►     під час виконання обов’язків:

1 група — 250 прожиткових мінімумів — 344,5 тисячі гривень;

2 група — 200 прожиткових мінімумів — 275,6 тисячі гривень;

3 група — 150 прожиткових мінімумів — 206,7 тисячі гривень.

      ►     під час проходження військової служби:

1 група — 120 прожиткових мінімумів — 165,4 тисячі гривень;

2 група — 90 прожиткових мінімумів — 124,0 тисячі гривень;

3 група — 70 прожиткових мінімумів — 96,5 тисячі гривень.

У 2014 році допомогу виплатили 174 військовослужбовцям у сумі 7,2 мільйона гривень, а у 2015-му — 2428 військовослужбовцям в сумі 173,6 мільйона гривень.

Документи для виплати допомоги тим, хто проходить військову службу, оформлюються через фінансову службу військової частини (установи), звільненим — через обласні військові комісаріати.

Виплату одноразової допомоги провадять у порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на це.

Перелік документів на одержання одноразової грошової допомоги:

У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) або встановлення інвалідності:

♦ заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);

♦  копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинового зв’язку втрати працездатності або встановленої інвалідності (видають МСЕК Міністерства охорони здоров’я);

♦  копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видають медичні установи, де проводилось лікування);

♦ копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видають у військовій частині;

♦ витяг із наказу командира військової частини про вилучення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби — копія військового квитка (для звільнених зі служби);

♦  копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

♦  копія ідентифікаційного коду отримувача.

Усі копії завіряють у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця:

♦ заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей — другого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);

♦  копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАЦС за місцем проживання);

♦ витяг із наказу про вилучення загиблого (померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);

♦ копії документів, що засвідчують причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (військова частина):

      ►     для виплати одноразової допомоги сім’ям загиблих під час проведення антитерористичної операції — копія лікарського свідоцтва про смерть (видають сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною у військовий комісаріат за місцем проживання сім’ї),

   ►   для інших випадків — копія лікарського свідоцтва про смерть (видають сім’ї), копія постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинового зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця (складає командир військової частини або військова служба правопорядку Збройних сил України або правоохоронні органи — прокуратура, міліція, Служба безпеки України);

♦ копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК або КЕЧ);

♦ витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);

♦ копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

♦ копія свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

♦ копія свідоцтва про народження військовослужбовця — для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

♦копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові й місце реєстрації;

♦ копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї.

Усі копії завіряють у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

3 Як держава піклується про родини загиблих?

Відповідно до статей 10 та 15 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги отримують також особи, на яких поширюється чинність цього закону, до яких належать зокрема:

♦сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, яких вони зазнали під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання в період проходження військової служби;

♦дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;

♦діти померлих учасників бойових дій, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах I—IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах.

Внесено зміни до статті 36 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (набрав чинності з 01.01.2015 р.), згідно з якими:

♦ 70% зарплати загиблого годувальника передбачено на одного непрацездатного члена сім’ї (діти та інші особи, зазначені в другому абзаці статті 30 цього закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого годувальника). А також членам сімей військовослужбовців, тих, хто звільнений з військової служби та був поранений, покалічений чи загинув, зазнавши поранення, захищаючи Батьківщину або при виконанні інших обов’язків військової служби. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсію призначають у розмірі 90% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менш ніж 40% на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюють пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, що втратили обох батьків.

Також передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього закону.

Статус ветерана війни членам родин загиблих

Постановою від 23 вересня 2015 року №740 Кабмін надав статус ветеранів війни сім’ям громадян, які добровільно забезпечували (або добровільно долучалися до забезпечення) проведення АТО (зокрема здійснювали волонтерську діяльність), і загиблих (зниклих безвісти) внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, яких вони зазнали під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах операції в період її проведення.

Також такий статус надається сім’ям загиблих учасників добровольчих формувань, які були утворені або самоорганізувалися для захисту України, за умови, що в подальшому такі формування було введено до складу армії, МВС, Нацгвардії та інших військових формувань і правоохоронних органів, які взаємодіяли з такими підрозділами.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів, статус ветеранів війни поширюється і на родини загиблих військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) і працівників Збройних сил, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Прикордонної служби, спецслужби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління держохорони, служби спецзв’язку, ДСНС.

Крім того, такий статус надано сім’ям загиблих працівників підприємств, установ, організацій, які долучалися до забезпечення АТО і загинули (пропали безвісти) від поранення, контузії чи каліцтва, яких зазнали безпосередньо в районах АТО під час її проведення.

До підтримки таким родинам долучаються і органи місцевої влади. Наприклад: у Львівській області надано матеріальну допомогу 158 сім’ям по 120 тисяч гривень кожній, у Чернівецькій — прийняли рішення виплачувати дітям загиблих за рахунок бюджету області щомісячно по 500 гривень. А у Миколаївській та Кіровоградській — для поліпшення житлових умов таких родин придбані квартири.

4  Винагороди військовослужбовцям

Протягом останнього року Уряд запровадив низку додаткових винагород військовослужбовцям, які виконують бойові завдання.

За безпосередню участь в АТО військовослужбовцям виплачують винагороду у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 тисячі гривень на місяць. У разі участі в АТО менше одного календарного місяця — розмір визначається пропорційно до днів участі.

Винагороду також виплачують під час перебування на стаціонарному лікуванні після поранень під час АТО.

За успішне виконання бойового завдання виплачують додаткову нагороду підрозділу. Результати виконання бойового завдання визначають на підставі документа вищого органу військового управління про постановку бойового завдання, бойового наказу командира частини, журналу бойових дій та звітного документа військової частини про виконання бойового завдання, в якому вказано кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні, а також наказу штабу АТО щодо оцінки результатів виконання бойового завдання. Додаткову винагороду розподіляє командир між підпорядкованими підрозділами із зазначенням у наказі розміру винагороди кожній конкретній особі. Про виплату додаткової винагороди за успішне виконання бойового завдання командир військової частини видає наказ.

За безпосередню участь у бойових діях після видання бойового наказу військовослужбовцям виплачують додаткову винагороду в розмірі 1 тисяча гривень за кожну добу такої участі.

Безпосередня участь у бойових діях — це виконання військовослужбовцями військової частини бойових завдань в умовах безпосереднього зіткнення із супротивником; виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження супротивника під час контрбатарейної боротьби; участь у веденні оперативної розвідки, здійсненні польотів у район проведення АТО та контррозвідувальне забезпечення військових формувань та правоохоронних органів у районі АТО в умовах безпосереднього зіткнення із супротивником.

Цю винагороду виплачують на підставі підтвердження штабу АТО, бойового наказу, журналу бойових дій, бойового донесення та наказу командира військової частини.

Додаткову винагороду за знищення ворожої техніки виплачують підрозділу чи окремим особам за наявності трьох і більше документів, зокрема журналу бойових дій, підсумкового бойового донесення командира підрозділу, який безпосередньо виконував завдання, дані фото- та відеоспостереження з координатами місця знищення техніки, стосовно захопленої техніки — акт оприбуткування трофейного майна.

Додаткові винагороди виплачують також військовослужбовцям, яких під час виконання завдань захопили в полон, вони зникли безвісти чи загинули. У таких випадках винагороду виплачують членам сімей військовослужбовців.

5 Чи гарантує держава збереження робочого місця за мобілізованим та працевлаштування тих, хто повернувся?

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігають місце роботи (посаду), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності (стаття 119 Кодексу законів про працю України, стаття 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Час перебування громадян України на військовій службі (зокрема в особливий період) зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, який визначає Кабмін.

За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається після звільнення з військової служби право на працевлаштування в тримісячний строк на те саме підприємство, в установу чи організацію або їхні правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до призову на військову службу.

Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання військовий комісаріат у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи за рахунок державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі під час скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

6  Поліпшення житлових умов учасникам АТО: хто може претендувати, куди звертатися?

Квартири

Уряд надав кошти на придбання найближчим часом понад 700 квартир для учасників АТО, інвалідів та сімей загиблих воїнів.

Середній розмір такої квартири становитиме приблизно 60 квадратних метрів. А середня вартість житла залежно від регіону — 6900 гривень за квадратний метр. Для реалізації цієї програми Мінсоцполітики з держбюджету спрямувало 300 мільйонів гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20 травня 2015 року. Субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам даватимуть на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, що безпосередньо брали участь в антитерористичній операції, а також інвалідів АТО І—ІІ груп, які потребують поліпшення житлових умов.

Щоправда, темпи житлового будівництва не встигають належним чином забезпечувати спорудження житла для цих потреб. Тому Кабінет Міністрів прийняв постанову, за якою ті, хто має право на такі помешкання, і в кого підійшла черга на отримання житла, можуть отримати замість квадратних метрів грошову компенсацію. У 2015 році на це передбачено 354,4 мільйона гривень.

Порядок визначення розміру та надання грошової компенсації регулює постанова Кабінету Міністрів «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян» від 2 вересня 2015 року №728.

Перелік документів, які для цього слід подати:

♦рапорт військовослужбовця та нотаріально посвідчену згоду членів його сім’ї на отримання компенсації замість житлового приміщення, яке вони мають отримати;

♦ довідку про склад родини та реєстрацію місця проживання (перебування);

♦ копії паспортів військовослужбовця та повнолітніх членів сім’ї;

♦ копію свідоцтва про шлюб (за наявності);

♦ копії свідоцтв про народження дітей (якщо є діти);

♦ копії облікових карток платників податків військовослужбовця та членів його сім’ї;

♦ довідку про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем із колишнього місця перебування його на обліку;

♦ документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

♦ витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке належить військовослужбовцеві та членам його родини;

♦ дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом родини грошової компенсації.

Як це відбувається:

1. Військовослужбовець має перебувати на квартирному обліку у Збройних силах України.

2. Житлові комісії військових частин надсилають лист військовослужбовцям, чия черга отримувати житло надійшла.

3. Військовослужбовець протягом місяця письмово повідомляє про своє рішення щодо згоди (відмови) на отримання компенсації. Якщо у встановлений термін згоди не отримано, складають комісійний акт про відмову військовослужбовцю надати грошову компенсацію в поточному році.

4. Житлова комісія військової частини розглядає отримане від військовослужбовця письмове сповіщення про його згоду на отримання компенсації. Військовослужбовцеві можуть відмовити в отриманні компенсації, якщо ще не надійшла його черга отримувати житло або якщо він не перебуває на квартирному обліку в гарнізоні.

5. Списки затверджують Міністерство оборони України, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил України.

6. Головне квартирно-експлуатаційне управління інформує військовослужбовця про прийняте рішення.

7. Військовослужбовець відкриває поточний рахунок у банку та повідомляє його реквізити Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних сил України через квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) району.

8. Департамент фінансів Міністерства оборони надає Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних сил завірену копію платіжного доручення.

9. Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил повідомляє квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) району про необхідність зняття військовослужбовця та членів його сім’ї з квартирного обліку.

10. Військовослужбовець отримує грошову компенсацію замість житла, яке мав отримати.

По детальнішу консультацію військовослужбовці можуть звернутися до квартирно-експлуатаційних відділів (квартирно-експлуатаційних частин) району за місцем перебування на квартирному обліку або на «гарячу лінію» Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України: (044)-242-08-06.

Земельні ділянки

Також відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право і на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ тощо).

Забезпечують право на отримання земельної ділянки місцеві органи влади та територіальні органи Держземагентства. На сьогодні найбільше ділянок учасникам АТО вже надали на Львівщині — 936 площею 132,05 гектара. Серед лідерів також Вінницька область — 7706 ділянок площею 168,72 га, Волинська — 490 площею 256,74 га, Чернігівська — 469 площею 264,96 га. Далі Київська область — 375 ділянок площею 62,86 га, Миколаївська — 714 площею 648,9 га, Житомирська — 309 площею 170,37 га), Закарпатська — 293 площею 76,64 га, Тернопільська — 219 ділянок площею 41,68 гектара.

Компенсація за піднайом житла

За дорученням Прем’єр-міністра України вирішено й питання щодо збільшення суми компенсації за піднайом житла для військовослужбовців. Згідно з наказом міністра оборони Степана Полторака від 7 жовтня цього року, тепер мінімальний розмір компенсації за піднайом житла становить:

для військовослужбовців для родини з трьох осіб (окрім самого військовослужбовця):

♦ для міста Києва — 2756 грн;

♦ для обласних центрів — 2067 грн;

♦ для інших населених пунктів — 1378 грн;

для родин, у яких більше ніж три особи (не враховуючи військовослужбовця):

♦ для міста Києва — 4134 грн;

♦ для обласних центрів — 3100 грн;

♦ для інших населених пунктів — 2067 грн.

Компенсацію за піднайом житла військовослужбовці отримуватимуть не лише з жовтня. У цьому місяці її перерахують також за період з травня по вересень цього року. Загалом на цю справу виділено 140 мільйонів гривень. З них 90 мільйонів — на виплати за жовтень та перерахування за попередні місяці, по 25 мільйонів — на листопад та грудень цього року.

7 Як родинам учасників АТО, загиблих та поранених отримати субсидію на сплату за житловокомунальні послуги?

Нині, коли тарифи на житлово-комунальні послуги доводять до рівня економічно об∂рунтованих, Уряд розробив низку механізмів підтримки тих, хто потребує державної допомоги. Зокрема спрощено порядок отримання житлових субсидій і зменшено кількість документів, потрібних для цього. Кабінет Міністрів виявив особливу турботу про родини військовослужбовців, які захищають Батьківщину в зоні АТО. І в прийнятому 23 вересня цього року Урядом рішенні щодо внесення чергових змін до порядку призначення субсидій зокрема зазначено:

При призначенні субсидії особам, які беруть (брали) безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції, та/або членам їх сімей до сукупного доходу родини не враховують:

♦ отримані ними у період безпосередньої участі в антитерористичній операції грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, що виплачують працівникам правоохоронних органів, військовослужбовцям та працівникам Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам Міністерства внутрішніх справ, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, іншим працівникам утворених відповідно до закону військових формувань;

♦отриману ними у період та/або після безпосередньої участі в антитерористичній операції благодійну допомогу незалежно від розміру та джерела походження.

Крім цього, до сукупного доходу родини не враховується допомога на поховання, одноразова допомога, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

8 На яке медичне обслуговування, реабілітацію та протезування можуть розраховувати військові?

Військовослужбовці мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я. Вони щорічно проходять медичний огляд, їм проводять лікувально-профілактичні заходи.

Учасникам бойових дій згідно зі статтею 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безплатно надають лікарські засоби за рецептами лікарів, першочергове безплатне зубопротезування, безоплатно забезпечують санаторно-курортним лікуванням; вони мають право користуватися після виходу на пенсію чи зміни місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи, а також на першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах та першочергову госпіталізацію; їм виплачують допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100% середньої заробітної плати.

Держава гарантує безоплатне та позачергове забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації учасників АТО, які постраждали внаслідок антитерористичної операції, незалежно від встановлення їм інвалідності.

Перелік необхідних документів для отримання технічних та інших засобів реабілітації:

♦ паспорт (копія й оригінал);

♦ ідентифікаційний код (копія й оригінал);

♦рішення військово-лікарської комісії чи висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу в забезпеченні необхідним виробом;

♦витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), з відомостями про участь в антитерористичній операції (для військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців та працівників МВС, управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших утворених відповідно до законів військових формувань, яким не встановлено інвалідності).

Протезування за кордоном

Уряд збільшив допомогу учасникам АТО на протезування за кордоном. Постановою Кабінету Міністрів № 465, ухваленою 8 липня 2015 року, затверджено зміни до Порядку протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, яких немає в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в АТО та/або забезпеченні її проведення (здійсненні заходів, пов’язаних із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності) і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок. Постановою передбачено збільшення розміру грошової допомоги учаснику АТО на протезування (ортезування) однієї кінцівки за кордоном з 500 до 900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також буде збільшено строк здійснення попередньої оплати до трьох місяців (на сьогодні один місяць) протезування (ортезування) зазначених осіб.

Також постановою Уряду передбачено встановлення розміру грошової допомоги (не більше як 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), механізму оплати витрат, пов’язаних з післягарантійним ремонтом протезно-ортопедичного виробу підвищеної функціональності.

Куди звертатися?

Цей перелік документів військовий або його законний представник подає до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника АТО.

Після звернення працівники органів соціального захисту населення:

♦ нададуть грунтовну консультацію щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;

♦ ознайомлять із каталогами технічних та інших засобів реабілітації;

♦ознайомлять із відповідним переліком протезно-ортопедичних підприємств, які виконують індивідуальні заявки на безкоштовне виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;

♦ видадуть направлення на забезпечення необхідними технічними та іншими засобами реабілітації.

Учасник АТО, який потребує протезування, обирає протезно-ортопедичне підприємство, на якому буде проведено протезування (ортезування) або ж забезпечено необхідним технічним засобом реабілітації. На обраному підприємстві його оглянуть та нададуть подальший супровід із надання протезно-ортопедичної допомоги.

По детальнішу інформацію звертатися до Державної служби України з питань ветеранів, інвалідів та учасників антитерористичної операції:

(044) 281-08-48 
(044) 281-08-50
(044) 281-08-48
♦  відділ розгляду звернень та прийому громадян Міністерства оборони:
 +38(044) 253-89-31+38(044) 253-47-73
♦  департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони:
 +38(044) 489-35-20
♦  відділ військово-соціальної роботи Головного управління по роботі з особовим складом ЗСУ:
+38(044) 454-44-51
♦  черговий Головного управління особового складу Генерального штабу ЗС :
+38(044) 226-23-60

9 На яке пенсійне забезпечення мають право учасники АТО?

Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, на службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення зі служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день їх демобілізації. Якщо новий розмір пенсії у цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у розмірі, який вони отримували на день призову на службу у зв’язку з мобілізацією.

Порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим законом, прийнятих на службу на посади начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до підрозділів патрульної служби міліції особливого призначення.

Збережено розмір пенсій офіцерам запасу, призваним під час мобілізації. Після демобілізації цим офіцерам пенсію буде збільшено з урахуванням нових посад, військових звань та додаткової вислуги років. Якщо ж новий розмір пенсії в офіцерів буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у раніше встановленому розмірі.

Щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців

Розмір пенсії за вислугу років:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років — 50%, звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я — 55% відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років — 3% відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менш як 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба: за страховий стаж 25 років — 50% і за кожний повний рік стажу понад 25 років — 1% відповідних сум грошового забезпечення;

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби за умов реформування Збройних сил України: за вислугу 20 років — 50% відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3% за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більш ніж 65% відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії за вислугу років не має перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зараховані в установленому законом порядку до категорії 1, — 100%, до категорії 2 — 95%.

Пенсію за вислугу років призначають і виплачують лише після звільнення з військової служби.

Пенсія військовослужбовцям обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність — це зараз становить 13 300 гривень.

Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв’язку із запровадженням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

10 Чи отримують соціальний захист військові добровольчих загонів? Якщо так, то на що вони можуть розраховувати?

Військові добровольчих загонів, які входять до складу військових частин Збройних сил України, Національної гвардії та інших силових відомств держави, користуються всіма правами, пільгами та гарантіями, встановленими чинним законодавством для військовослужбовців.

11 Де і як військові можуть отримати консультацію з проблемних питань та допомогу щодо захисту своїх прав?

Військовослужбовці Збройних сил України можуть звертатися на телефони «гарячої лінії» Міністерства оборони з питань тилу:

0 800 507 309

або до оперативного чергового по тилу:

(044) 483-59-63

Проблеми учасників антитерористичної операції та членів їхніх родин також оперативно розв’язують в межах проекту Міноборони «Зворотний зв’язок. Проблемні питання учасників АТО». Такий банер можна знайти на сайті Міноборони. Для вивчення та розв’язання питань призначають відповідальних посадових осіб Міністерства оборони.

Звернутися можна також до громадської приймальні Міністерства оборони:

м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, Центральний будинок офіцерів ЗС України, кімната №347.

Телефон: (044) 253-04-71 — запис на особистий прийом.

Телефон довіри Національної гвардії України

+38(044)226-22-52

Додаткові телефони «гарячих ліній»:

♦  військова служба правопорядку ЗС України Головного управління військової служби правопорядку ЗС України: +38(044) 244-08-01 (факс цілодобово)

Регіональна громадська приймальня міністра оборони:

м. Київ, вул. Шамрила, 19, кім. 108.

Керівник — підполковник Ігор Слюсаренко,

телефон: (044) 456-08-34

 Урядовий Кур'єр. - 2015. - 13 жовтня. - № 190. - с. 4 - 7 

 Порядок компенсації витрат роботодавців на оплату праці працевлаштованих переселенців

У разі працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб роботодавці мають право на компенсацію витрат на оплату праці, а також на перепідготовку та підвищення кваліфікації переселенців. Відповідні норми містить ст. 24-1 "Заходи сприння зайнятості внутрішньо переміщених осіб" Закону України від 05.07.2012 р. № 5067-VI "Про зайнятість населення", який доповнено цією статтею згідно із Законом України від 05.03.2015 р. № 245-VІІІ.

Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. № 696. Постанова уряду передбачає і порядок повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості переселенців.

Заходи сприянння зайнятості внутрішньо переміщених осібфінансуються в межах коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів України (в разі працевлаштування інваліда, зареєстрованого в установленому порядку як безробітного).

Компенсація витрат роботодавця на оплату праці виплачується щомісяця в розмірі фактичних витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб, прийнятих за направленням базових центрів зайнятості, але не більш ніж середній розмір заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць, або обчисленої з неї відповідної суми, якщо особа працювала неповний місяць.

До фактичних витрат включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", та суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховану на такі виплати.

Праця і зарплата. - 2015. - № 38. - 13 жовтня. - с. 3 

          Щодо виплат сім'ї військовослужбовця матеріальної допомоги після його смерті
Днями парламент прийняв рішення про підвищення виплат сім’ям загиблих військовослужбовців. Після підписання законопроекту Президентом їм виплачуватимуть приблизно 900 тисяч гривень. Нині ця сума становить приблизно 600 тисяч гривень. Звісно, ці гроші не повернуть дитині батька, а матері — сина, проте допоможуть сім’ї на перших порах. Та дуже сумно, коли герої гинуть, захищаючи країну, а після їхньої смерті декотрі родичі намагаються нажитись на нещасті.
Недавно інтернет-спільноту вразила історія про те, як половину такої виплати забрав собі батько загиблого в АТО хлопця. Щоправда, він покинув сина, коли той ще був малим, і згадав про свою кровиночку лише коли запахло грошима. Байдуже, що не брав участі у вихованні майбутнього героя та й узагалі більшу частину свого життя просидів у в’язниці.
Згорьована смертю дитини матір, дізнавшись, що її колишній чоловік збагатився на смерті сина, почала шукати правди. Але в органах соцзахисту жінці сказали, що батько має право на частину компенсації, адже його не позбавили батьківських прав. І такі історії, на жаль, не рідкість. Як позбавити непутящих та безвідповідальних батьків можливості заробляти на смерті дітей, з’ясовував «Урядовий кур’єр».
Добровільна відмова
Юристи нагадують, що в законодавстві зазначено: до членів сімей загиблих військовослужбовців належать утриманці загиблого, батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні, діти, які не мають і не мали своїх сімей, діти, які стали інвалідами до досягнення повноліття, у яких є сім’ї, діти, чиї мами й тата загинули або пропали безвісти.
— У Сімейному кодексі України зазначено, що сім’ю становлять люди,
які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, — роз’яснює адвокат АО «Курчин і Партнери» Вікторія Косенчук. — Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Одноразову грошову допомогу родині загиблого призначають і виплачують у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі. Суму одноразової виплати розподіляють рівними частками між членами сім’ї, батьками та утриманцями загиблого військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста.
— Якщо хтось із тих, хто має право на отримання одноразової грошової допомоги, відмовиться від неї, його частку розподіляють між іншими людьми, які мають право на її отримання, — наголошує Вікторія Косенчук. — У законодавстві не прописані додаткові критерії для надання статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця, як не встановлено й пріоритетності одних родичів перед іншими.
Несправедливо, але законно
Тобто за законом навіть той, хто згадав про своє батьківство лише після смерті дитини, так само може претендувати на грошову допомогу, як і мати, яка ночами не досипала й віддавала всю себе синові? Але ж це несправедливо.
— Формально батьки, які ухилялися від виконання своїх обов’язків (виховання та утримання дітей), мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі під
час виконання військового обов’язку, — зазначає юрист Центру правової інформації та консультацій при БМГО «Правова єдність» Марина Лисич. — Ця норма справді несправедлива, тому необхідно вносити зміни до «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, яких призвали на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». До розроблення тексту таких змін необхідно підійти виважено: детально описати процедуру подання документів на одноразову грошову допомогу, прийняття рішення про виплату, розширити перелік підстав для відмови у виплаті. І, що важливо, описати, які саме документи потрібно подати як доказ ухилення від виконання батьківських обов’язків, а також визначитися з тим, який саме державний орган має вирішувати спірні питання щодо її призначення.
Варто сказати, що в Цивільному кодексі зазначено осіб, які не мають права на спадкування за законом: це батьки померлої дитини, яких позбавили батьківських прав, якщо ці права не були поновлені на час відкриття спадщини. Ще батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також ті, хто ухиляється від утримання спадкодавця, якщо це встановлено судом.
— У чинному законодавстві є поняття «позбавлення особи права на спадкування», проте воно жодним чином не стосується питання виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі родича під час АТО, — каже Марина Лисич. — Разом з тим ці різні поняття за аналогією можна було б застосовувати на практиці, однак лише за умови внесення відповідних змін у законодавство.
Проте родині загиблого, яка має такого недобросовісного родича, що забрав частину грошової допомоги, юристи радять звертатись до суду із позовною заявою про позбавлення права на отримання цієї виплати.
— На стадії прийняття рішення про цю грошову допомогу радимо повідомити уповноваженим особам військового комісаріату та Міноборони, що один із батьків за життя загиблого військового ухилявся від своїх обов’язків, та клопотати про виключення його із переліку осіб, що мають право на отримання допомоги. Наприклад, через подання відповідного позову до суду про позбавлення права на отримання державної грошової допомоги, — радить Вікторія Косенчук.
Щоправда, більшість юристів не дуже оптимістично налаштована. Адже вкрай важко позбавити горе-батьків права на одержання одноразової грошової допомоги у разі загибелі дітей-військовослужбовців навіть через суд.

Для перетину лінії розмежування потрібен тільки паспорт

Як працює електронна система отримання дозволів на перетин лінії зіткнення в Донецькій і Луганській областях, яка мала спростити процедуру й скоротити терміни їх одержання? Що думають жителі населених пунктів на сході країни про зміни у системи видачі перепусток? «Урядовий кур’єр» шукав відповіді на ці та інші запитання.
Донеччина. Електронні дозволи люди сприйматимуть стримано
На введення в дію системи електронних перепусток у зону АТО жителі Донеччини відреагували неоднозначно. Після поневірянь у довжелезних чергах на пунктах пропуску дуже привабливий вигляд має обіцянка відсутності безпосереднього спілкування з військовими, зменшення строків перевірок документів і навіть(!) ліквідація черг під час поїздок. З урахуванням реалій в це вірилося найменше. А ще зі зрозумілих причин підозріло поставилися до нововведення люди похилого віку — саме ті, хто найчастіше перетинає лінію розмежування.
У Донецькій області оформленням електронних перепусток опікуються чотири відповідні підрозділи: координаційний центр у Краматорську та координаційні групи в Маріуполі, Артемівську і Великій Новосілці. Уже очевидно: попри певний інформаційний супровід введення нової системи, чимало жителів області чули про правила й умови отримання дозволу на перетин лінії розмежування тільки краєм вуха. Приміром, напередодні власкорові «УК» телефонували з різних куточків Донеччини читачі та знайомі з одним і тим самим класичним запитанням: «Що робити?»
А ось більш обізнані подорожні не дрімали: «черга» швидко виникла на електронному ресурсі, де дуже активно намагалися зареєструватися всі охочі отримати перепустку за спрощеною системою, оскільки ресурс працював у тестовому режимі й не був готовий оформлювати заявки зі швидкістю майже тисячу надходжень за годину. А у відповідь на нарікання на збої в його роботі в СБУ пообіцяли все налагодити найближчим часом. «Повірила в електронні зручності, півдня намагалася відправити заявку, але все марно, — бідкається жителька Курахового. — Щойно доходить до прикріплення фотографії, все зависає, і доводиться все починати спочатку».
Та є донеччани, яким вдалося подати заявку майже без проблем. «Робота трохи уповільнювалася, але поступово вдалося заповнити всі поля, — розповідає житель Краматорська. — Після надсилання потрібних даних відразу надійшла відповідь, у якій означено мій реєстраційний номер і повідомлення, що мою заяву розглянуть протягом 10 діб. Чекаю». Тим часом з огляду на технічні проблеми в СБУ порадили поки що користуватися чинними старими перепустками.
Як перетинали лінію розмежування їхні власники тоді, коли інші нервувалися біля комп’ютерів? «УК» вдалося поспілкуватися із жителькою Донецька, яка їхала через лінію розмежування до рідного міста наступного дня після початку роботи нового ресурсу. Ось її стисла розповідь. «З Артемівська виїхала о 9-й ранку і після розповідей про довгі черги біля КПВВ готувалася до гіршого. Наприклад, один з автомобілістів запевняв, що недавно простояв понад 10 годин. Тому побачена ще здалеку на під’їзді до контрольного пункту довга черга із легкових автомобілів — зо двісті одиниць — настрою не додала. Порівняно із власниками легковиків, ми — ті, хто проходили пішки через КП, — зробили це значно швидше. Мені було відомо, що електронна система ще не працює, тому ми проходили за старими правилами. У мене перевірили паспорт, перепустку, а вмістом невеликої сумки ніхто не цікавився. Якогось прискіпливого догляду речей, яким часто лякають, також не бачила.
Ще звернула увагу: військовослужбовці періодично звертаються із проханням пропустити поза чергою сім’ї з малими дітьми та інвалідів. По той бік лінії розмежування, на виїзді із самопроголошеної «республіки», також сформувалася черга автомобілів, але трохи менша. З того боку подорожніх уже чекали маршрутки, які бралися довезти до Донецька: проїзд коштує 150 гривень. Помітно, що приватні перевізники у цій ситуації почуваються впевнено: у них «усе схоплено» на блокпостах, вони перетинають їх швидко й безперешкодно. Кружляючи об’їзними дорогами, бо подекуди пошкоджено мости, вже опівдні ми дісталися Донецька. Отже, всього в дорозі завдовжки 90 кілометрів довелося провести три години. Перехід через український КП та перевірка документів зайняли менш як півгодини. Українські військові, з якими вдалося перемовитися на блокпостах, запевняють, що коли запрацює електронна система оформлення перепусток, перевірки і дорога займатимуть ще менше часу».
Луганщина. Перепустки — це лише половина справи
Робота сайту СБУ для подання заявок на отримання дозволу для перетину лінії розмежування стала кубиком Рубика для тих, кому потрібно поїхати на тимчасово окуповану територію. У Фейсбуці журналісти навіть спробували влаштувати обмін думками: хто за який час стане щасливчиком і зуміє зареєструватися для отримання заповітного номера. Такі «змагання» стартували ще за два дні до офіційного відкриття роботи сайту, коли він працював у тестовому режимі. Більшість погодилася з тим, що «кожна дія поки що виходить тільки із п’ятої спроби, бо сайт постійно падає. Але особисту сторінку створити таки можна».
Та у визначений день виявилося, що оті 10 тисяч заявок на перепустки в зону АТО, подані через сайт, доки він працював у тестовому режимі, виявилися недійсними. Про це повідомили самі представники СБУ і порекомендували подати їх повторно. Тож усі процедури треба пройти знову!
Але електронний номер або перепустка (як кому зручніше називати цей документ) — тільки половина справи під час перетину тимчасового «кордону». Найбільша проблема для людей — багатокілометрові черги і багатогодинні очікування у пунктах перетину. І ситуацію тут навряд чи вдасться покращити, якщо із семи названих в офіційних повідомленнях РНБО «зелених коридорів» працюватимуть, як тепер, лише чотири. І жодного(!) — у Луганській області. На ситуацію вже звертають увагу представники ОБСЄ.
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні зазначає, що «багато мирних жителів страждають через обмеження в перетині лінії розмежування. Це розлучає сім’ї та руйнує життя». На думку ОБСЄ, ситуацію можна було б покращити за рахунок використання мостів у Станиці Луганській і Щасті. «Ці мости належать населенню. Потрібно, щоб люди могли ними користуватися», — зазначив заступник голови СММ ОБСЄ Олександр Хуг.
Речник АТО на Луганщині Руслан Ткачук так прокоментував позицію: «Для створення «зеленого коридору» потрібно визволити населений пункт Жолобок і так забезпечити сполучення через Бахмутську трасу, бо це найкращий і найдешевший варіант. Щодо відновлення мостів у Станиці Луганській та Трьохізбенці, то, за наявною інформацією, Євросоюз готовий надати кошти на їх ремонт, але тоді доведеться робити Слов’яносербськ буферною зоною і відводити війська від Станиці Луганської, щоб не сталося, що мости було відновлено, а потім знову пошкоджено».
ПРЯМА МОВА:
Василь ГРИЦАК, голова Служби безпеки України:
— Метою створення електронного реєстру було дотримання балансу інтересів громадян і держави. Для нас безпекова складова — безперечний пріоритет в умовах ведення бойових дій, однак права кожного громадянина мають бути забезпечені за нормами демократичної держави. Електронний реєстр розпочав роботу 7 липня. За перші дві доби до нього внесено близько 26 тисяч заявок від громадян. Усі надіслані заявки опрацьовують в онлайн-режимі, завдяки чому громадяни можуть самостійно перевіряти хід їх опрацювання.
Після отримання дозволу можна перетинати контрольні пункти в’їзду-виїзду, надавши лише документ, що посвідчує особу.

Фахівці СБУ дослухаються до всіх пропозицій щодо вдосконалення системи, не зупиняючи її роботу, вживають заходів з її оптимізації. Прошу громадян, волонтерські організації надавати будь-які дані про причетність співробітників СБУ до корупції, незаконного переміщення товарів у зоні АТО. Жодне звернення не залишиться поза увагою. Обіцяю повне сприяння всім міжнародним організаціям, які допомагають нам пройти це випробування. 

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 15 липня.

 Чим загрожує картинка з блокпоста

Відбулося обговорення законопроекту  про інформаційний режим в зоні АТО

Як на практиці застосовувати стандарти інформаційної журналістики під час висвітлення подій, пов’язаних із воєнною агресією Росії? Останнім часом це питання дискутує журналістська спільнота. Найбільшу  кількість суперечливих думок викликав недавно поданий  на розгляд  Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції».

Документ насправді дуже важливий, адже йдеться про те,  що повинен писати і показувати журналіст, який працює в зоні АТО. Відповідальність за порушення  доволі сувора: аж до позбавлення волі на строк від шести місяців до чотирьох років.

Заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова під час «круглого столу» заявила, що це введення цензури, яка загрожує істотним зменшенням інформаційних потоків про події в зоні АТО. На її думку, варто знайти інші механізми, які дають змогу врегулювати відносини між військовими і журналістами, скажімо, заборонити видачу прес-карт представникам ЗМІ, які систематично порушують умови подачі  військової інфор мації.

Виконавчий директор Інституту масової інформації  Оксана Романюк вважає  визначення в документі занадто розмитими. 

— Що таке «поширення ідеології тероризму»? Якщо кореспондент українського каналу їде на окуповану територію зняти сюжет — це підпадатиме під цю категорію?  Хто це  визначатиме? — запитує вона.

Експерт Інституту медіа-права Ігор Розкладай  зазначив, що серйозна претензія до проекту закону — запровадження норми щодо обов’язкового погодження оперативним штабом Міноборони всіх  матеріалів із зони АТО. Тим часом, зазначає він, інформацію про військових і бойові дії поширюють ще й  пересічні громадяни, зокрема й через Інтернет.

Представник Світового конгресу українців Сергій Косянчук наголосив, що у разі обмеження інформації із зони АТО може бути зменшено і підтримку України міжнародною спільнотою.

— В умовах гібридної війни інформація теж воює. Коли ми  її обмежуємо, то програємо, бо політична і матеріальна допомога  залежить від повідомлень, які надходять з України, — заявив він.

Один з авторів законопроекту  Дмитро Тимчук наголошує,  що розроблення   документа було спричинене поширенням в ЗМІ відомостей, які ставлять  під загрозу успішне проведення тих чи тих операцій.

— Фахівцям відомо, що спецслужби більшості країн понад 90% розвідувальної інформації отримують із відкритих джерел. Простий приклад. Телеоператор знімає блокпост сил АТО, а журналіст розповідає, де саме він розташований, скільки військовослужбовців несуть тут службу, яке озброєння мають. Супротивник отримує багато інформації. Наше завдання — унеможливити такий «злив» через представників мас-медіа. Режим секретності — це не українське ноу-хау, а нормальна практика в усіх арміях світу. Чому в країні, яка вже другий рік воює, цього не розуміють? — запитує він.

Нардеп  також нагадав, що в Україні вже давно існують закони «Про державну таємницю» та «Про боротьбу з тероризмом». А  чимала частка інформації про діяльність ЗСУ, яку надають  ЗМІ, порушує ці закони.

— Саме для того, щоб журналісти та блогери чітко розуміли, яку інформацію можна розкривати, а яку — ні, і було підготовлено цей законопроект, що через банальну необізнаність багатьох експертів опинився під прицілом жорсткої критики.  Наш законопроект передбачає можливість для ЗМІ  публікувати дані, які однозначно забороняють чинні закони, якщо штаб АТО вважає це можливим, — зауважив автор.

За словами речника АТО Андрія Лисенка, журналісти з міжнародних агентств підтверджують, що працювати у зонах конфліктів можна лише з дозволу прес-центру і в супроводі прес-офіцера військового контингенту.

А, скажімо, в Ізраїлі існує фільтр у вигляді військової цензури. Її правила жорсткі: жодних показів техніки, заборона оприлюднювати кількість жертв серед військових. Крім цього, якщо ракета з Гази долетіла до населеного пункту, то журналістам навіть не дозволяють зняти характер пошкоджень,  щоб ворог не зміг оцінити точність і координати удару. 

НАСАМКІНЕЦЬ

Наша країна не готувалася до війни, тож журналістам, як й військовим, доводиться вчитися в буквальному сенсі на полі бою. Дуже важко провести чітку лінію між об’єктивною інформацією і розкриттям військової таємниці. Але спільними зусиллями ми повинні знайти цей консенсус.

Учасники дискусії наголосили, що експертні обговорення законопроекту триватимуть.  

Урядовий Кур’єр. – 2015. – 11 липня

Ощадбанк полегшить життя переселенцям

Виплати тимчасово переміщеним особам відновилися, їх фінансують вчасно і повністю 

Кількість вимушених переселенців перевищує 1,3 мільйона осіб. У них на новому місці, звісно, одразу виникає чимало проблем: знайти житло, роботу, влаштувати дітей у дитсадки та школи тощо. А поки ці питання вирішують, їм слід мати гроші, щоб хоча б перший час підтримувати себе й родину. Саме тому перше, що слід зробити прибулим на місце, яке поки що стане їм домівкою, — зареєструватися як тимчасово переміщені особи в органах влади, щоб отримувати фінансову допомогу від держави.

— Завдання нашого міністерства — забезпечити фінансування усіх витрат, яких потребує країна. І насамперед військових видатків. А другим і теж основним пріоритетом нині є фінансування соціальних видатків. За  результатами першого півріччя цього року їх профінансовано повністю, — поінформував заступник міністра фінансів Роман Качур під час брифінгу в Кабінеті Міністрів.

 І додав, що внесено зміни до порядку виплат внутрішньо переміщеним особам. Їх отримують понад 337,4 тисячі сімей. На червень сума виплати — 1254 гривні за місяць на родину. Для цього встановлюється її статус. Необхідно надати копію свідоцтва про одруження та довідки про реєстрацію дітей. Якщо йдеться про самотніх, то пенсіонер отримує 884 гривні на місяць, інвалід — 949 гривень, працездатна людина — 442 гривні. У червні виплачено 233 мільйони 777 тисяч гривень допомоги.

Фахівці управлінь соцзахисту прагнуть оформити необхідні документи переселенцям у найстисліші строки. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Родини, які мають прописку, скажімо, на Донеччині або Луганщині, але переїхали в іншу область уже давно за власним бажанням, зазвичай облаштували свій побут, мають житло і роботу. Тому по таку допомогу майже не звертаються. Але якщо вони потрапили в скруту, то, маючи документи з відповідною пропискою, зареєструвавшись як тимчасово переміщені особи, ставши на облік у відділі соцзахисту, також матимуть право на ці виплати.

— Ми проаналізували ситуацію й, аби полегшити людям отримання цих грошей, спільно з Мінсоцполітики та «Ощадбанком» напрацювали деякі зміни. Віднині кількість установ, до яких можна буде звернутися по виплати, зросте майже втричі: тепер до  цієї справи підключиться й «Ощадбанк». Порядок звернень стане простішим, а місця, де це можна буде зробити, — ближчими до людей, — наголосив посадовець.

Крім того, така процедура за рахунок залучення до неї державного банку стане безпечнішою щодо отримання коштів. «Ощадбанк» вводить також процедуру, яка допоможе зрозуміти, чи завжди допомогу отримують саме ті люди, які насправді її потребують, і чи вчасно. Це дасть державі змогу до кінця 2015 року повністю виконати взяті на себе зобов’язання щодо компенсації переселенцям коштів на проживання та оплату послуг ЖКГ. А ще —  вести пильний контроль, аби гроші не пішли на фінансування операцій на не підконтрольних українській владі територіях.

Заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін конкретизував, що цього року на виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам передбачено 3,36 мільярда гривень. Із січня по червень профінансовано 1,63 мільярда.

— Наприкінці березня цього року виплати було призупинено, адже вирішували питання, чи їх продовжать. І коли на початку травня прийняли рішення продовжити їх ще на півроку, люди знову почали їх отримувати, за червень ці виплати профінансовані повністю.

За його словами, долучення «Ощадбанку» до виплат спростить процедуру і зменшить черги.

А заступник голови правління «Ощадбанку» Антон Тютюн пообіцяв, що працівники банку виконуватимуть роботу швидко і якісно.

Кожен клієнт зможе зателефонувати до контакт-центру банку, зареєструватися і довідатися про час та найближче до нього відділення, куди можна звернутися. Не буде потреби йти по виплату усією сім’єю, достатньо делегувати одного з членів родини. У єдиному вікні він зможе надати необхідні документи. Переселенцеві видадуть банківську картку, якою він зможе скористатися і в банкоматі, і у відділенні банківської установи, а ще — розрахуватися у торговельній мережі. Також клієнт за бажання зможе перевести ці гроші на депозит. 

  Урядовий Курєр.  -2015. - 2 липня.

 Викликають у військкомат — готуйте гроші і бережіть нерви

Якщо вам надійшла повістка (розповідь з особистого досвіду)

Торік улітку дружина знайшла у поштовій скриньці повістку зі Святошинського РВК м. Києва. Як законослухняний громадянин я пішов до військкомату, де уточнили мої дані й видали мобілізаційне розпорядження. Згідно з Конституцією та ЗУ «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», з оголошенням мобілізації я, не чекаючи повістки, зобов’язаний був з’явитися до РВК протягом шести годин. На звороті вказано документи і речі, які слід мати із собою. Усно ж пояснили, що знадоблюсь я хіба що для захисту рідного міста.

Зателефонували на мобільний під час відпустки, я був далеко від столиці. Коли з’явився, у військкоматі відібрали приписне і видали три бланки: «Попередження про адміністративну та кримінальну відповідальність» з посиланням на ст. 366 «Ухилення від призову за мобілізацією» (позбавлення волі від 2 до 5 років), анкету та заяву військовому комісарові. У зразку останнього папірця на стенді було вказано відмову від медичної комісії. Таке враження, що запис підбивав викликаного стати добровольцем. Я ж написав, що потребую медогляду.У поліклініках військовозобов’язаних пускають поза чергою.

Виявляється, за час конфлікту в зоні АТО чимало чоловіків не отримували повісток, а ті, що отримували, не реагували на них. Формально вони не порушували закону. Бо ж, як пояснюють юристи, повістку має одержати безпосередньо в руки та особа, якій вона адресована. І тільки після підпису документа слід зважати на відповідальність за ухилення від служби. Кинута у поштову скриньку (як було зі мною) чи видана на руки рідним повістка врученою не вважається.

Військово-лікарська комісія, як пояснила в ефірі Українського радіо голова правозахисної організації «Юридична сотня» Леся Василенко, проводиться згідно з положенням, затвердженим наказом міністра оборони України №402 від 2008 року: «У військкоматі слід мати при собі паспорт або свідоцтво про народження, копії освітніх документів — атестатів, свідоцтв чи дипломів, довідки про склад сім’ї, з місця роботи або навчання. Для осіб, що працюють, має бути трудова книжка. Потрібно принести характеристику з місця роботи або навчання, фотокартки 3х4, посвідчення водія, якщо є, довідки про спортивні розряди і спеціальності, свідоцтва про знання іноземних мов. Документи підшивають в особову справу військовослужбовця, і під час проходження ним служби вони можуть знадобитися. Особі буде надано іншу посаду, відповідно, і грошове забезпечення буде іншим».

Із власного досвіду додам, що військкомату було достатньо паспорта і приписного свідоцтва. Інші ж документи, напевне, знадобляться, якщо вас таки визнають придатним до служби.

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 5 червня.

 Як держава дбає про учасників АТО

«Урядовий кур’єр» дізнався, чому бійці добровольчих батальйонів, хоч і захищають Вітчизну, досі не вважаються військовими 

Сергій КУЧЕРЕНКО: «Запроваджено додаткові гарантії соцзахисту військовим»

Що менше солдат переймається думками про побут і забезпеченість тилу, то краще він виконує свій обов’язок. І держава намагається створити належні умови для військовослужбовця. Про те, що вдалося зробити за 2014—2015 роки для посилення соцзахисту військовослужбовців і членів їхніх сімей, розповів начальник відділу соціальної політики департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Сергій КУЧЕРЕНКО.

Начальник відділу соцполітики департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Сергій КУЧЕРЕНКО.— У 2014 році внесено зміни до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», відповідно до яких військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період визначено як окремий вид військової служби. Що це дало солдатам і їхнім сім’ям?

— По-перше, виплачувати особам, призваним під час мобілізації, грошове забезпечення в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та премій, на рівні військових контрактної служби (відповідно до посад та військових звань). По-друге, поширити на військовослужбовців, призваних під час мобілізації, весь комплекс гарантій соціального і правового захисту.

Крім того, внесено зміни до законодавства, якими запроваджено додаткові гарантії соцзахисту для військових, призваних на службу за мобілізацією на особливий період. Зокрема гарантовано право на збереження місця роботи, посади, середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування й форм власності; збережено право на підприємницьку діяльність за приватними підприємцями; збережено виплату пенсій пенсіонерам на період призову, не допускається зменшення їх розміру; передбачено звільнення від нарахування штрафних санкцій з боку підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також у зв’язку з несвоєчасною оплатою фінансових зобов’язань (кредитів, іпотек тощо); збережено місця навчання у навчальних закладах за студентами, курсантами, слухачами на період мобілізації й особливого періоду; встановлено порядок надання відпусток в особливий період.

Крім того, встановлено, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь в АТО, зараховується до вислуги років, стажу роботи за спеціальністю та до стажу держслужби на пільгових умовах, а саме: один місяць служби — за три місяці. Врегульовано питання надання статусу учасника бойових дій учасникам АТО та визначено порядок його встановлення; заборонено призивати на службу чоловіків, на утриманні яких троє і більше дітей до 18 років. Також внесено зміни в норми грошового забезпечення військових, які безпосередньо беруть участь в АТО, і встановлено додаткові види винагород (за участь в АТО, за успішне виконання бойового завдання тощо). А ще внесено зміни до законів, якими переглянуто розмір пенсії у зв’язку із втратою годувальника.

Додам, що, відповідно до статті 21 Закону «Про боротьбу з тероризмом», якщо особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, загинула під час АТО, то членам її сім’ї та особам, що перебували на її утриманні, виплачується за рахунок коштів держбюджету одноразова допомога обсягом 20 прожиткових мінімумів, відшкодовуються витрати на поховання загиблого, призначається пенсія у зв’язку із втратою годувальника, зберігаються пільги, які мав загиблий, на отримання житла, оплату житлово-комунальних послуг тощо.

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 27 травня

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб.

За Законом України від 20.10.2014 р. №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706) особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведеення атитеростичної операції (далі - АТО), мають право на матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема на допомогу по тимчасовій працездатності безпосередньо в робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.

Який порядок надання такого забезпечення; хто має сплатити податок на доходи фізичних осіб: застрахована особа чи Фонд, який виконуватиме функції податкового агента щодо оподаткування такої допомоги; чи справляється з неї військовий збір; як сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) йтиметься далі.

За частиною 1 ст. 7 Закону № 1706 для взятої на обік внутрішньо переміщеної особи (далі - ВПО) реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціалльне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до Законодавства України.есійних завКабінет Міністрів України постановою від 01.10.2014 р. № 531 "Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - постанова № 531) установив, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами, або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення АТО (далі - застраховані ВПО), мають право на матеріальне забезпечення (якщо страховий випадок стався до моменту переміщення застрахованої особи) та соціальні послуги відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" робочими органами виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасвої втрати  працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонди) за фактичним місцем проживання (перебування) в порядку, встановленому правлінням Фондів.

Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим ВПО в установленому порядку через банки. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються за умови подання документів, що підтверджують право застрахованих ВПО на їхнє надання, а в разі відсутності таких документів - на підставі відомостей державного реєстру загальнобов'язкового державного соціального страхування.

Матеріальне забезпечення за цим Порядком надається застрахованим ВПО, якф не реалізували свого права на одержання матеріального  забезпечення відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ та не можуть реалізувати свого права на одержання матеріального забезпечення відповідно до Закону України від 23.09.99 р. № 1105 -ХІV через переміщення з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, а саме: допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим Порядком надається в разі настання страховго випадку до моменту переміщення страхової особи.

Праця і зарплата. - 2015. - № 19. - 20 травня. - с. 3-6

Щодо оподаткування компенсаційних виплат 

Додаткові гарантії працівникам, які проходять військову службу

З 8 лютого 2015 року набрав чинності Закон України від 15.01.2015 р. № 116-VIII "Про внесення змын до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду"

Цим  Законом унесено зміни і доповненнядо ст. 119 КЗпП, згідно з якими на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть виконувати в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, яких залучають до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "ро мобілізаційну підготовку тамобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більш як один рік зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали під часпризову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок Державного Бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності більш ніж один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 23.03.92 р. № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" для громадян, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проедення мобілізації та (або) введення правововго режиму воєнного стану та призначаються на посади , строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію. Указом Президента України від 14.01.2015 р. № 15/2015 "Про часткову мобілізацію" передбачено проведення в період з 18 березня до 1 травня 2015 р. звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий перпіод відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303 "Про часткову мобілізацію"(далі - Указ № 303). Пунктом 6 Указу № 303 передбачено звільнення військовослужбовців до місць проживання (перебуванння).

Отже, якщо працівник був призваний на військову службу відповідно до Указу № 303 в березні-квітні 2014 р., то він має бути звільнений і повернутися до місця роботи до закінчення річного терміну  дати призову.

Якщо працівник у встановлені терміни на роботу не вийшов та не повідомив про продовження служби за контрактом, роботодавець має звернутися до військового комісаріату для з'ясування факту можливого продовження військової служби у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом.

У разі одержання інформації про продовження працівником військової служби  у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом роботодавець видає наказ про збереження за працівником місця роботи (посади) та середнього  заробітку до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Відмова роботодавця від збереження за працівником, який продовжує військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, місця роботи (посади)  та середнього заробітку є порушенням законодавства про працю та тягне за собою кримінальну (ст. 172 Кримінального кодексу України), адміністративну (ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення), дисциплінарну (ст. 147 КЗпП) та фінансову (ст. 265 КЗпП) відповідальність.                                                                                                   Праця і зарплата. - 2015. - № 13 - 1 квітня. - с. 2

Про нарахування середньої заробітної плати мобілізованим працівникам

Хто потрапить на територію АТО

Детальніше: www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=136472&cat_id=136462 

                                                                                                                                                                                                                                             Урядовий Кур'єр. - 2015. - 27 січня.