Був темний похмурий вечір, а сонячне світло лилося нестримно, а може й то не світло, а позолота небесних заграв. Або ж злетілися золотокрилі метелики чумацьких багать на світло днів, що воскресли у барвах під пензлем Сергія Лаушкіна, і утворили цілу історичну серію під назвою «Чумацькі народні пісні». Причому, світлом фарб художник намагається проникнути у сфери одвічно непроникливі –сон, рай. І це йому по-своєму вдається у картинах «Сон чумака», «Чумацький рай». Що первинніше – дух чи матерія? Ця овіяна загадками тема вирішується Сергієм у його графічних роботах. Характерно що в творах художника відсутня категоричність. Недаремно в народі казали, що на трьох китах світ тримається. У Лаушкіна цей образ значно розширений у образі риби, як праматері всього живого. Рибу цю тримає людина, і, власне не людина, а тінь. Ця тінь наче уособлення тіней забутих предків, їхніх гріхів і помилок, фігурально, ця тінь схожа на подобу скіфської баби, що замикає в собі цілі покоління з їхніми лихоліттями і тривогами. В іншому естампі, названому «Храм», чорною тінню в людській подобі замкнуто навіть храм і трійцю святих. Ця тінь набуває якогось космічного значення, особливо, коли згадати наші поруйновані храми і не ордами Батия, а людьми.
Отже ніякої показної категоричності не знайдемо в роботах художника, натомість – тайнопис, продиктований лише душею, відкритою від космосу. А велич космосу присутня в усьому: в степовій стеблинці трави, назви якої ми не знаємо. Твори Лаушкіна якраз і стверджують цю велич космосу, вони читаються нелегко, і стають зрозумілими тільки тоді, коли глядач стає вдумливим співучасником картини.Тепер варто сказати і про самого художника. Сергій Лаушкін закінчив поліграфічний інститут ім. І. Федорова у Львові. Займається станковою графікою, володіє технікою офорту, захоплюється також живописом. Сергій – учасник багатьох виставок, зокрема, Міжнародної виставки плакату (Москва, 1986, 1987) Міжнародної виставки мініатюрної графіки (Торонто, Канада,1989), багатьох республіканських виставок. (В.Собчук ) .
С. П. Лаушкін, один з найвідоміших дніпродзержинських художників, останніми роками живе в Києві, а працює в різних регіонах України – від Закарпаття до Криму. Але зв’язків з рідним містом художник не пориває регулярно приїздить до родичів, друзів, колег, бере участь у міських творчих заходах. Зокрема, Сергій Павлович свої роботи на культурологічному фестивалі «Мамай-фест».
Бібліографія:
Собчук В. Тайнопис Сергія Лаушкіна //Дзержинець.-1990.-20 жовтня.-с.5
Лаушкин Сергей Павлович // Художники Днепропетровщины: Биобиблиограф. справочник.- Дніпропетровск, 1991.-с.239
Васильев В. Философия в пастельных тонах // Відомості.-1996.-27 вересня
Уварова И. Талант – единственная новость, которая всегда нова // Відомості.- 1997.-16 октября
Слободяник І. Купола над морем //Відомості.-2007.-13 червня.-с.4
Лаушкин С. Маршруты творчества по пути к себе: [Интервью] / Записала И.Слободяник //Відомості.-2007.-3 жовтня.-с.4
Буланов В. Дніпродзержинський штрих в культурній палітрі столиці // Відомості .-2009.-23 вересня.-с.4
Лаушкін Сергій Павлович // Художники Дніпропетровщини-ювіляри 2009 року: Бібліограф. покажч.- Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009.-с.18
