Архівні миттєвості життя: віртуальна виставка

Архівне управління м.Дніпродзержинська міської ради

Документальна виставка до 260-річчя м.Дніпродзержинська

вул.Червоногвардійська, 10, тел.. 3-25-89;3-21-13,
дні відвідувань –вівторок. середа, п''ятниця

Відповідальна за організацію виставки – Кулініч Г.О.
Наукова концепція та монтаж виставки – Самойленко О.М.
Монтаж і текст виставки - Занько Р.А.

Експозиція побудована на документах підприємств, організацій та установ міста, документах з фондів особового походження Ф.Г.Ісаєва, В.П.Козік, М.К.Сорокіної, що зберігаються в фондах архівного управління м.Дніпродзержинська міської ради. 

На виставці представлені документальні матеріали з архівів краєзнавців О.Ю.Слонєвського, Г.В.Шевцова, Коршуна П.П., а також з сімейних архівів працівників архівного управління: Г.О.Кулініч, Н.Є. Таценко , О.М.Самойленко, Р.А.Занько, О.В.Галгаш, І.О,Бубнєнкової та музейні предмети, надані для експонування працівниками музею історії «Дніпровського металургійного комбінату ім.. Ф.Е.Дзержинського» Є.І.Гамазинським та Н.О.Циганок.
  

Мета виставки: формувати свідоме ставлення до документу, як інформаційного джерела життя окремої людини та суспільства в цілому.

Структура
1. Документальні свідоцтва дитинства.
2. Відображення в документах навчання в учбових закладах.
3. Служба в армії.
4. Визначення соціального статусу в документах.
5. Управлінські та документи з особового складу, що регулюють трудові відносини.
6. Документи з сімейного архіву Ю.С.Слонєвського .
7. Документальне відтворення дозвілля дніпродзержинців.

Розділ 1.  Документальні свідоцтва дитинства. 

Людина народжується… З цієї миті починається відлік її життя . Факт народження занотовується у документі. До революції у метричних книгах фіксувались як факт народження, так і хрещення дитини. В експозиції виписи з метричних книг Римо-католицької церкви на дівчинку Броніславу Ципль

та православної Різдво-Богородичної церкви

у с.Кам'янському на малюка Георгія Тимофієва, а також випис

із списку народження та хрещення Катеринославської євангелічно-лютеранської парафії Св.Катерини про хрещення у молитовному домі с.Кам'янського Олександра Карла Бухмана. Пізніше виписи як вид документу замінили свідоцтва про народження,

ви бачите їх зразки

в експозиції. Зараз факт народження фіксується у витягах з Державного реєстру актів цивільного стану. До речі, фотографії

також відносяться до документальних джерел, які можуть підтверджувати факт народження. Але є і інші матеріальні докази. Так, Оксана Василівна Кравець кожному з своїх сімох дітей при народженні дарувала вишитий нею рушник. У мене в руках офіційне свідоцтво про народження іі дочки Кравець Галини Василівни, а ось сам рушник

з вишитими літерами «К Г В», так би мовити материн особистий документ.

Розділ 2. Відображення у документах навчання в учбових закладах

Світ безхмарного дитинства людини перероста у світ учнівства із відповідними обов’язками, що також знаходить відтворення у документах: учнівських квитках (зверніть увагу на квиток

гімназистки Катерини Гвардіонової 1913-1914 рр.), довідках про навчання, похвальних грамотах, свідоцтвах та атестатах про закінчення, протоколах усних іспитів, звітів за навчальну чверть зокрема Дніпродзержинської педагогічної школи 1944 року, комсомольських квитках, представлених на виставці.
Багатьма документами відображено студентство, світ його захоплень. Серед документів ви бачите залікову книжку здачі норм ГТО, особові справи студентів фізкультурного технікуму,

фотографії студентів-медиків. Особливу увагу привертають документи

мешканки нашого міста Марії Костянтинівни Сорокіної, яка ще у довоєнний час була активною учасницею фізкультурного руху в місті.
Велику зацікавленість викликають невідомий нам зараз календар

студента 1955-1956 рр., де зазначено, що з 1 вересня 1940 року у вищих закладах СРСР введена плата за навчання: у периферійних вузах – 300 карбованців на рік, у столичних – 400 карбованців. Плата вносилась двічі на рік: 1 вересня і 1 лютого. Ця невеличка за розміром книжечка вміщує великий обсяг цікавої інформації: від історії вищої школи в СРСР до навиків самостійної роботи під час навчання.

 
Розділ 3. Служба в армії.

Такий незабутній пласт чоловічого життя, як служба в армії відтворений майже 30-ма фотографіями та документами. Серед них –

щоденник відмінника бойової та політичної підготовки, який проходив службу у Харбіні, Олексія Дмитровича Ткаченка – батька нашої колеги. В експозиції розміщені перші солдатські поезії

нині відомого українського поета Володимира Сіренка. Документи

бійця Винищувального батальону Гулого Якима Терентійовича – захисника міста у серпні 1941 року, який закінчив війну капітаном контррозвідки «Смерш» («Смерть шпіонам»), посвідчення про це представлене на виставці. В радянський період служба в армії – це і військова підготовка, і навчання у військових училищах (документи Занько А.А., Таценко Є.С., Шевцова Г.В.

відтворюють цей період у житті чоловіків – захисників Радянської Вітчизни).

Розділ 4. Визначення соціального статусу особи в документах.

Від посвідчення як виду документу перейдемо до узагальненого поняття «посвідчити особу». Людині, щоб визначити її місце у суспільстві необхідний документ, до речі, це ще одна із функцій документу. До революції відповідну роль виконувала

посвідка про проживання ( російською мовою «вид на жительство»), потім паспортні книжки,

пізніше і зараз - власне паспорти. Ви бачите їх на стенді. Може вам невідомо, що до 60-х років минулого сторіччя радянські селяни не мали паспортів. Якщо селянин збирався працювати у місті на підприємстві, або продовжувати навчання у вузі, йому видавали замість паспорту довідку.

Для багатьох молодих людей це ставало нездоланною перешкодою, калічило їхню долю.
Поруч в експозиції подані шлюбні

фотографії різних часів селян, городян, які фіксують змінення соціального статусу людини, що вступає до шлюбу. Інтерес викликає запрошення

на одруження чети Пацевичів до Варшави у 1911 році. Як бачимо вказані документи дозволяють визначити соціальний статус людини і необхідні для його підтвердження.

Розділ 5 .Управлінські та документи з особового складу, що регулюють трудові відносини.

Однією з форм регулювання виробничих відносин є управлінська документація, якщо конкретно, то накази

підприємств, установ, організацій з основної діяльності та з особового складу. Перед вами книга наказів туберкульозного госпіталю з особового складу та руху хворих за 1947 рік, що зберігається у нашому архіві. Так сталося, що Ольга Михайлівна Самойленко знайшла у ній згадку про свого батька, який знаходився у цьому госпіталі на лікуванні і входив до групи радіолюбителів.

Наказ № 276 від 23 вересня 1947 року розкрив їй суть «німої» фотографії,

яку вона зберігала багато років.
Різноманітність документів, що відображують трудову діяльність людини представлена на наступному стенді. Автобіографії, особові картки з обліку кадрів, заяви, характеристики, направлення,

приймальні записки, облікові, цехові картки робітників, трудові угоди, табелі, відомості нарахування заробітної плати, особові рахунки,

трудові книжки – це далеко неповний перелік відповідних документів, що відіграють дуже важливу роль у житті людини, особливо коли її вік добігає свого пенсійного періоду. На підставі представлених документів підтверджується стаж роботи та заробітна плата працюючого, виходячи з чого нараховується пенсія – основний засіб життя людини пенсійного віку.
Безперечно, ці дві фотографії привернули вашу увагу. На тій, що ліворуч, стаханівка Марфа Павлівна Кулініч читає біля свого робочого місця замітку про себе у газеті «Знамя Дзержинки». За трудові досягнення вона була нагороджена путівкою до санаторію. На фотографії праворуч вона на території санаторію «Слав'янськ» у 1938 році вперше і в останнє у своєму житті. Не тільки путівками, промисловими товарами преміювались передовики підприємства. Основним стимулом для виробництва була і залишається заробітна плата. В експозиціі представлені грошові знаки різних часів

  .

З відміною у грудні 1947 року гроші набули особливої значущості (на виставці представлена книга наказів міського карткового бюро, останній наказ № 47 датований 31 грудня 1947 року).

 Розділ 6. Документи з сімейного архіву Юлія Стаховича Слонєвського.

Загальна кількість трудового стажу династії Слонєвських на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е,Дзержинського становить 100 років. Цей стенд присвячено людині, яку поза очі називали «Слоном» - великий, сильний та розумний, він виправдовував це слово не тільки своїм прізвищем. Юлій Стахович Слонєвський починав вальцювальником, потім був майстром трубозаготівельного стану, заступником начальника, начальником стану «350».
Робочі з любов'ю називали його «народний начальник». Після виходу на пенсію Юлій Стахович сприйняв ідею розумності створення Всесвіту і Людини та став парафіянином костьолу Св.Миколая, про що розповідає на виставці свідоцтво про його хрещення у 1994 році, яке підписане першим після відродження нашого костьолу його настоятелем ксьондзом Мартіном Янкевичем). Юлій Стахович був уважним батьком – ліворуч, на фотографії, він із сином грає у шахи.

Розділ 7. Документальне відтворення дозвілля дніпродзержинців.

Шахи, шашки, лото, виїзди на рибалку, полювання у плавнях – так проводили своє дозвілля мешканці міста. На стенді розміщені довоєнні фотографії та документи – свідчення давніх традицій змістовного відпочинку дніпродзержиніцв. Це документи М.К.Сорокіної: тут і відпочинок на Кримському узбережжі в Лівадії у 1933 році, у санаторії ім. Єжова м.Запоріжжя

і альпіністський табір на Кавказі 1939 року

.

Пізніше, з будівництвом майже кожним великим підприємством та організацією, туристичних баз відпочинку, дніпродзержинці у літній сезон почали виїжджати на відпочинок туди ( на стенді фотографії турбази цемзаводу). Так проводили свій вільний час городяни у відсутності телекомунікаційних засобів. До речі, у 1967 році більшість підприємств міста була переведена на п’ятиденний робочий тиждень

.

Керівникам підприємств та профспілковим комітетам організацій та установ міста рішенням міськвиконкому було запропоновано покращити роботу по створенню спортивних баз, зон відпочинку та роботу своїх культпросвітніх закладів, забезпечити широку участь дніпродзержинців у міській спартакіаді «Здоровя». В експозиції звіти про роботу первинних добровільних спортивних товариств міста «Буревісник», «Металург», «Трудові резерви», «Будівельник». Треба зазначити, що в радянські часи на відміну від сучасності, характерною рисою відпочинку трудящих були масовість та доступність.
В Дніпродзержинську існують давні театральні традиції, достатньо сказати, що з 1935 року в місті працював драматичний театр ім.Шевченка, пізніше розформований. З квітня 1949 року Дніпропетровський пересувний український драматичний театр та Криворізький український драматичний театр організували єдиний пересувний обласний театр з постановочною базою в м. Дніпродзержинську. Звідси і бере початок наш музично-драматичний театр ім.Лесі Українки, який 18 лютого цього року святкує 30-річчя свого відкриття.

Зверніть увагу на поштові листівки 50-х років з видами міського парку, кінотеатру ім.Шевченка, з «Метеорами», які причалювали у Дніпродзержинському річковому порті. Прогулянки Дніпром на річних катерах, пароплавах – раніше це було також доступно, як зараз проїзд на маршрутних таксі. Світ захоплень мешканців міста був дуже різноманітним: від рукоділля (в експозиції вив’язана серветка-футляр) до філателії, підписів на послуги «Книга - поштою»

.

А як завзято ми збирали листівки з улюбленими акторами радянського кіно та з фрагментами із зарубіжних та радянських фільмів. Про всі ці документальні фрагменти нашого життя ми змогли розповісти тільки завдяки існуючим документам, та це тільки краплини в морі документальної спадщини жителів територіальної громади. Так звані «Архівні миттєвості життя»

.

Дякую за увагу.