Абітурієнту-2016
Вступна кампанія принесе новації
Випускники шкіл вступатимуть до вишів за укрупненим переліком спеціальностей і вперше зможуть подати документи на молодшого бакалаврa.
Цьогорічні одинадцятикласники та їхні батьки дедалі частіше замислюються над вступом до вищих навчальних закладів. Тим паче у 2016 році на абітурієнтів чекає чимало змін. Нещодавно Міністерство освіти і науки затвердило нові Умови прийому до вишів.
Пробне ЗНО відбудеться
Найперше, що цікавить випускників, яким чином відбуватимуться державна підсумкова атестація та зовнішнє незалежне оцінювання. Адже ще влітку слідчі органи міліції вилучили в Українського центру оцінювання якості освіти сервери з базою даних. Їх не повернуть до завершення всіх процесуальних дій. Поки що правоохоронці дозволили керівництву центру копіювати інформацію, яка зберігається на вилучених серверах. Тож ЗНО-2016 відбудеться: і пробне, і звичайне.
«Пробне тестування проведемо як зазвичай, — запевняє «УК» новопризначений директор УЦОЯО Вадим Карандій. — Адже проведення пробного ЗНО забезпечують регіональні центри. Ми ще не можемо назвати точні дати, коли стартуватиме реєстрація. Розробляємо проект наказу. Втім фактично місяці на півтора-два старт кампанії затягнеться у зв’язку з подіями навколо центру та зміною керівника». Конкретні дати початку реєстрації на пробне та звичайне ЗНО Вадим Анатолійович обіцяє озвучити за два тижні.
Майбутні абітурієнти зможуть скласти незалежне тестування з 12 предметів, обравши не більше чотирьох із них. Слід зазначити, що ЗНО і надалі поєднуватиметься з ДПА. Так, державну підсумкову атестацію у формі незалежного тестування проведуть з української мови й на вибір з математики або історії України.
«Планувалося, що ЗНО з іноземної мови буде обов’язковим для всіх і зараховуватиметься як результат державної підсумкової атестації, — розповідає Вадим Карандій. — Але для ДПА недостатньо дати лише письмові відповіді — треба проводити аудіювання, тобто оцінювати додатковий вид мовленнєвої діяльності учня. В Українському центрі поки що немає відповідних напрацювань такого методу оцінювання. Водночас враховуючи обсяги фінансування на наступний рік, прийнято рішення відстрочити впровадження обов’язкового ЗНО з іноземної мови до 2017-го».
Тож ДПА з іноземної залишиться обов’язковою для всіх, однак школи проведуть її самостійно, не у формі ЗНО. Для випускників розроблять системи завдань, подібні до тестів, але з аудіюванням. Такий підхід стане апробацією певних методів зовнішнього незалежного оцінювання.
Тести знову стануть однорівневими
ЗНО-2016 проведуть у звичній формі, як і в попередні роки. Використовуватимуть його виключно для вступу до вищих навчальних закладів. Однак тести вже не будуть різнорівневими (базовий і поглиблений) — цьогорічну новацію профільне міністерство скасувало. «Це пов’язано із запитами університетів на відповідні іспити, — пояснює директор Українського центру. — Торік різнорівневі тести формували здебільшого для урізноманітнення іспитів, які можуть використовувати у вишах. На практиці дуже мало університетів зазначили поглиблений рівень тестів».
Утім виникає запитання: чому під час вступу університети не вимагали в абітурієнтів результати поглибленого рівня ЗНО, принаймні з профільних спеціальностей? Невже навіть провідні виші не бажали відібрати на навчання найрозумніших абітурієнтів? На думку директора центру, причина в іншому. «Загалом тест ЗНО націлений на те, щоб рейтингувати результати абітурієнтів: показати, хто є кращим, а хто — гіршим, — резюмує Вадим Карандій. — І від того, яким тестом ми мірятимемо — поглибленим чи базовим, — рейтинг абітурієнтів не зміниться. Багаторівневі тести ефективніші, коли застосовують критеріальну шкалу оцінювання, коли прагнемо не рейтингувати, а визначити, який обсяг знань має випускник. Для вступної кампанії достатньо рейтингувати результати ЗНО».
Укрупнення спеціальностей відчують магістри
Також Міносвіти затвердило нові Умови прийому до вишів. Тож вступна кампанія передбачає чимало новацій. Зокрема юнаки і дівчата вперше зможуть подати документи на здобуття ступеня молодшого бакалавра, а випускники магістратури — доктора філософії. Водночас влітку востаннє виші набиратимуть студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста й спеціаліста. Відтак згодом у вищій школі залишаться ступені молодшого бакалавра, бакалавра, магістра й доктора філософії.
Університети набиратимуть абітурієнтів за новим Переліком галузей і спеціальностей, затвердженим постановою Кабміну (№266) у квітні та запровадженим з 1 вересня цього року. Тож обираючи майбутню професію, випускники шкіл повинні орієнтуватися на укрупнені спеціальності. «Помітний ефект від цього нововведення буде на рівні магістрів, спеціалістів, молодших спеціалістів і докторів філософії, — пояснює «УК» заступник директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Олег Шаров. — На рівні бакалавра не варто переоцінювати вплив укрупнення спеціальностей. Скажімо, якщо раніше під час вступу на бакалаврат абітурієнт робив вибір з-поміж 150—160 спеціальностей, то тепер обиратиме серед 115. Тому випускникам шкіл та їхнім батькам не слід хвилюватися — жодних труднощів вони не відчують».
Змінюються й правила подачі заяв вступників. Виключно в електронній формі подаватимуть документи абітурієнти, які бажають здобути ступінь молодшого бакалавра й бакалавра, а також магістра і спеціаліста медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування після закінчення одинадцяти класів.
«Це не стосується лише пільговиків. Оскільки такі вступники повинні особисто принести до приймальних комісій вишів відповідні документи, що підтверджують їхні пільги, — уточнює Олег Ігорович. — Можливо, в наступні роки система державних реєстрів стане розвиненішою, і вдасться уникнути й цього. Втім, поки що зареєструвати абітурієнта-пільговика в інший спосіб ми не можемо».
Виші вплинуть на обсяг держзамовлень
Як і цього року майбутні абітурієнти зможуть подати до 15 заяв, попередньо визначивши їхню пріоритетність. Але подаючи документи на здобуття ступенів молодшого бакалавра, бакалавра, магістра і спеціаліста медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування після закінчення школи можна буде подати документи на п’ять спеціальностей. Далі — відповідно до вказаних пріоритетів — Єдина державна електронна база з питань освіти розподілятиме вступників по вищих навчальних закладах, куди вони зі своїми балами проходять на бюджет. Причому на освітні програми, де немає навчання державним коштом, в електронній формі тепер можна подати необмежену кількість заяв.
Одна з вагомих новацій наступної вступної кампанії — зміна моделі держзамовлення. Тепер на кількість бюджетних місць за тим чи тим фахом впливатиме не лише міністерство, а й вищі навчальні заклади та вступники до них. «Держзамовлення буде дещо плаваючим. Міністерство формуватиме його обсяг загалом по країні, — розповідає заступник директора департаменту. — А вже в межах профільних спеціальностей мінімум і максимум бюджетних місць виші визначатимуть самостійно. Вступників, які здобудуть право навчатися коштом бюджету, розподілятимуть відповідно до своїх пріоритетів у визначених вишами межах. Звісно, певні обмеження будуть, адже жоден заклад не може набрати на навчання необмежену кількість студентів. Скажімо, максимальна кількість майбутніх бюджетників не має перевищувати минулорічне держзамовлення більш ніж на 25%».
Профільне відомство подало Умови прийому на навчання до вишів у 2016 році в Міністерство юстиції — документ повинен отримати державну реєстрацію, після чого він набуде чинності.
АБІТУРІЄНТОВІ НА ЗАМІТКУ
♦ Державна підсумкова атестація — з 5 до 30 травня
♦ Зовнішнє незалежне оцінювання — з 5 травня до 10 липня
♦ Початок прийому заяв і документів у вишах — 11 липня
♦ Завершення прийому документів від вступників, які проходять творчі конкурси, іспити, співбесіди — 20 липня
♦ Проведення творчих конкурсів, іспитів, співбесід — із 21 до 27 липня
♦ Завершення прийому заяв від вступників — 27 липня
♦ Оприлюднення рейтингового списку рекомендованих на місця держзамовлення — 1 серпня
Урядовий Кур'єр. - 2015. - 30 жовтня
Право на податкову знижку для осіб, які скористалися умовами молодіжного житлового кредиту
Згідно з пп. 166.3 1 п. 166.3 ст. 166 Податковго кодексу України (далі - Кодекс) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податковго року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, такі фактично понесені ним упродовж звітного податковго року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175.
Праця і зарплата. - 2015. - 28 жовтня. - с.5
Ідентифікаційний номер можна внести до паспорта
Фізичні особи у випадках, передбачених законодавством, повинні пред'явити паспорт та додати документальне підтвердження реєстраційного номера платника податків, проте віднині окрему довідку подавати необов'язково.
Для того, щоб користуватися єдиним документом у більшості фоіційних справ. слід звернутися до податкової служби за місцем проживання. Працівники служби потсавлять відповідну відмітку на сторінках 7, 8 та 9 паспорта громадянина України.
Тобто замість облікової картки платника податків (як окремого документа) фізичні особи можуть використати дані про реєстраційний номер, внесені до паспорта громадянина України.
Форма даних про реєстраційний номер, який уноситься до паспорта громадянина України, зазначена в додатку 4 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Праця і зарплата. - 2015. - 28 жовтня. - с. 5
Посилення соціального захисту офіцерів, які несуть службу за призовом
Президент України Петро Порошенко підписав Закон про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Документ, ухвалений Верховною Радою 15 вересня, встановлює гарантії соціального захисту для військовослужбовців,які проходять військову службу за призовом, осіб офіцерського складу, йдеться в повідомленні прес-служби Глави держави.
На названих осіб поширюються такі самі гарантії соціального захисту, як для військовослужбовців інших видів військової служби. Таким чином, урегульовано питання забезпечення осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом пільгами і гарантіями, визначеними Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
Призов на військову службу офіцерів, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем, не нижчим від бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу і яким присвоєно відповідне військове звання офіцера запасу, було проведено відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та указу Президента від 1 травня 2014 р. № 447.
Праця і зарплата. - 2015.- 28 жовтня. - с. 2
Щодо гарантій призваним на строкову військову службу
Правові відносини між державою і громадяними України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулюються Законом України від 25.03.92 р. № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232).
Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок й умінь для збройного захисту Вітчизни.
Відповідно до ст. 15 Закону № 2232 на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.
Указом Президента України від 17.02.2015 р. № 88/2015 "Про строки проведення чергових призові, чергові призови громадян України на строкву військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році" встановлено, що у 2015 році чергові призови громадян України на строкову військову службу відбудуться у квітні-червні та жовтні-листопаді. Цим Указом також передбачено призвати на стркову військову службу придатних за станом здоров'я до військової служби в мирний час громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.
Статтею 119 КЗпП установлено, що за працівниками, призваними на строкву військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) ввдення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, де вони працювали на час призову незалежно від підпорядкування та форми власності.
Праця і зарплата. - 2015. - № 39. - 21 жовтня. - с. 16-17
Вступну кампанію штормитиме менше
Замість трьох хвиль зарахування буде лише одна
Сьогодні стартує вступна кампанія — близько 300 тисяч абітурієнтів впродовж кількох тижнів зможуть подати документи одночасно до кількох університетів. Як і раніше, випускники понесуть до прий мальних комісій сертифікати ЗНО та шкільні атестати.
Утім, цього року на абітурієнтів очікують істотні зміни: інакше додаватимуть тестові бали, бюджетне місце рекомендуватиме спеціальна електронна система, та й штормитиме значно менше: замість трьох хвиль зарахування буде лише одна. «УК» вирішив докладніше розібратися в новаціях.
Атестат помножать на нуль
Єдине, що не зміниться, — можливість подати документи в електронному або паперовому вигляді до п’яти вишів на три спеціальності. Тож залишається 15 шансів отримати студентський квиток.
Найперше, треба правильно обчислити свій конкурсний бал. Раніше він дорівнював сумі результатів ЗНО, середнього балу шкільного атестата (додатково результатів творчих конкурсів та олімпіад, перемог у МАН, курсів довузівської підготовки). Тепер до кожної з цих складових застосовується ваговий коефіцієнт. Максимально можна буде набрати 210 балів.
Причому, вага кожного результату ЗНО становитиме не менш як 20% конкурсного бала (ваговий коефіцієнт не менш як 0,2). Середній бал атестата — від 0 до 0,1, тож деякі виші взагалі не зважатимуть на шкільний документ. Оцінку за творчий конкурс обчислюватимуть як середнє арифметичне за етап (найвищий коефіцієнт 0,25, за винятком напрямів «мистецтво» та «архітектура» — не більше як 0,5).
Пам’ятайте, що вагу кожної складової конкурсного балу університет визначає індивідуально, водночас сума всіх коефіцієнтів має дорівнювати одиниці. Приміром, на одну зі спеціальностей медичного вишу всі бали множаться на такі коефіцієнти: хімія — 0,5, біологія — 0,3, рідна мова — 0,2, атестат — 0,0. Тобто, якщо отримали найвищі бали ЗНО саме з хімії, у вас будуть високі шанси потрапити до цього вишу на бюджет. Тому передовсім радимо вивчити умови вступу обраних університетів, оскільки правила єдині, втім нюанси дуже різняться.
Лотерея не допоможе
Вагомою новинкою стане запровадження пріоритетності при поданні заяви до вишу. Тобто абітурієнт має самостійно прорейтингувати кожну з 15 заяв, де №1 буде найважливішою для бажанішої спеціальності. Скажімо, перше місце віддаю Львівському університету. Так відповідальність вибору лягає на плечі вступника, який тепер не покладатиметься на минулорічну лотерею (куди проскочу на бюджет, там і навчатимусь), а має більш свідомо обирати майбутній фах. Для абітурієнтів з цільовим направленням (наприклад, у медичні виші) апріорі цю заяву вважатимуть пріоритетом номер один. «Пріоритетність не можна змінювати впродовж вступної кампанії, — запевняє координатор освітніх програм громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Стрелюк. — Загалом ця система запроваджена й для того, щоб випускники замислювалися, яку професію хочуть здобути».
Водночас експерти наголошують, що надаючи перевагу тому чи тому університету, слід адекватно оцінювати свої можливості. Йдеться як про тестові бали — варто переглянути рейтингові таблиці вишів минулих років, так і про батьківський гаманець, який може не потягнути, скажімо, проживання в Києві. Тоді радше надати перевагу університету, розташованому ближче до дому.
Держзамовлення скоротять
Важливо, що в 2015 році під час подання документів вступникам допомагатиме автоматизована система надання рекомендацій до зарахування на бюджетні місця. Вона сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. «Система перевірить можливість вступу за кожною з поданих заяв, чи потрапляє абітурієнт за набраною кількістю балів на державне замовлення до обраного вишу, — пояснює перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Цей абітурієнт отримує рекомендацію на зарахування за своїм першим пріоритетом. Якщо не проходить за першим, система перевіряє, чи проходить за другим й так далі. Решта заяв автоматично анулюються».
Також автоматизована система дасть змогу навести лад під час складання рейтингових списків. «Тепер абітурієнта не буде в п’ятнадцяти списках рекомендованих до зарахування, а лише там, куди він проходить за першим пріоритетом, — деталізує Інна Романівна. — Це робимо для того, щоб уникнути зловживань, коли списки формувалися в кілька хвиль, і на бюджетні місця приймальні комісії зараховували тих, хто перший добіжить, або «своїх» вступників із нижчими балами. Торік ми отримали тисячі звернень від абітурієнтів, котрі обурювалися, що їм не зателефонували з приймальної комісії, натомість на бюджет зарахували людину з меншими тестовими балами».
Громадянська мережа «ОПОРА» проаналізувала, що в окремих університетах до 80% абітурієнтів саме так потрапляли на бюджет. Тож важливо, що рейтингові списки рекомендованих до зарахування формуватиме не університет, а Єдина державна електронна база з питань освіти. Також цьогорічною особливістю є те, що добір абітурієнтів відбуватиметься серед тих, які подадуть документи на контрактну форму навчання.
Водночас у Міносвіти рекомендують обережно ставитись до вишів із так званого чорного списку, де навчається всього 100—200 студентів. Ці університети теж здійснюватимуть набір, утім вже незабаром можуть залишитися без ліцензії.
Держзамовлення цього року скоротять на 10—12%. Найбільше — на суспільно-гуманітарні напрямки, найменше — на ІТ-спеціальності. Натомість у рази воно зросте для навчання абітурієнтів військовій справі, та на 10—15% — для майбутніх медиків. За словами Інни Совсун, з території Донбасу переїхали 16 вишів, які теж отримують бюджетні місця, залежно від кількості викладацького складу та навчальної бази. До речі, за результатами вступних екзаменів (без проходження ЗНО) до університетів зможуть вступити учасники АТО, звільнені цього року від військової служби.
Усунуто монополіста, який друкував дипломи за великі гроші
Тим часом виникли проблеми у бакалаврів, які прагнуть вступити на магістратуру, — їм не видають дипломи. Цю ситуацію «УК» прокоментував міністр освіти і науки Сергій Квіт:
— Справді, цього року деякі університети затримали видачу дипломів своїм випускникам. Це зумовлено тим, що наше відомство усунуло з ринку монополіста — єдину фірму, яка друкувала дипломи за великі гроші. Тепер виші можуть самі обирати поліграфічні підприємства. Підраховано, що за таких умов собівартість диплома зменшиться в середньому втричі, а в окремих випадках — удесятеро.
Також раніше програмне забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти належало приватній фірмі. Ми створили нове програмне забезпечення. Але окремі університети пізно спрацювали, адже всі дані треба було вносити по-новому. Однак, якщо виш подає інформацію, то через два дні отримує номери й серії дипломів.
Абітурієнту на замітку
♦ 10—31 липня — подача заяв та копій документів до вишів.
♦ 24 липня — закінчення прийому заяв від абітурієнтів, які проходитимуть творчі конкурси або іспити.
♦ 21—31 липня — проведення творчих конкурсів.
♦ 25—31 липня — проведення вступних іспитів та співбесід.
♦ 4 серпня — розміщення рейтингових списків вступників із зазначенням рекомендованих до зарахування на бюджет.
♦ 8 серпня до 18:00 — подача оригіналів документів до приймальної комісії.
♦ 10 серпня — розміщення списків осіб, зарахованих на бюджет.
♦ 15 серпня — розміщення рейтингових списків для контрактників.
Урядовий Кур’єр. – 2015. – 10 липня.
Розрахунки без чеків мають право бути
Керівники Державної регуляторної служби зазначають недоцільність запровадження касових апаратів для малого бізнесу
1 липня Верховна Рада України ухвалила проект Закону №1088 про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який стосується державних гарантій суб’єктів господарювання у застосуванні ними реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Закон ухвалено з поправкою міністра фінансів України Наталії Яресько щодо розробки урядом до 1 вересня механізмів контролю за формуванням обсягу доходів спрощенцями, які не використовуватимуть РРО. Таким чином, обов’язкове введення касових апаратів для підприємців другої і третьої груп, річний дохід яких не перевищує 1 мільйона гривень, скасовується. Отже, касові апарати не будуть введені для підприємців I групи та підприємців — фізичних осіб II та III груп з доходом до 1 мільйона гривень. Також скасовується положення щодо застосування штрафів до таких підприємців.
«Депутати почули підприємців, які були проти тотального впровадження касових апаратів, і знайшли компромісне рішення. Це перемога здорового глузду й економічної логіки. Рішення, які не дають позитивного економічного ефекту, мають бути виправлені. Дуже добре, що відновлено логіку та скасовано непропорційні витрати для суб’єктів мікробізнесу», — прокоментувала ухвалення Закону №1088 голова Державної регуляторної служби (ДРС) Ксенія Ляпіна.
Нагадаємо, що ДРС раніше було презентовано результати розрахунків вартості впровадження касових апаратів для малого бізнесу. У аналізі таких витрат йшлося про недоцільність запровадження РРО для малого підприємництва, повідомляє прес-служба відомства.
«Якщо виходити з точки зору захисту прав споживачів, то у них нині існує вибір. Вони можуть прийти у будь-який заклад торгівлі, який має касовий апарат, або в той, що його не має. Саме споживач нарощуватиме попит на касові апарати. Досвід європейських країн доводить, що ефективним може бути тільки виховання культури торгівлі у споживача. Саме він — перша ланка контролю й саме він формуватиме замовлення на використання РРО», — зазначила Ксенія Ляпіна.
Також законопроектом:
♦ звільнено всіх суб’єктів господарювання від необхідності зберігання надрукованих чеків у книгах обліку розрахункових операцій;
♦ надано змогу суб’єктам господарювання користуватися введеним в експлуатацію РРО до закінчення строку його служби (також понад 7 років) за умови, якщо виробник (постачальник) гарантує працездатність таких РРО;
♦ збільшено у юридичних осіб допустиму невідповідність суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті на місці проведення розрахунків, до розміру 10% мінімальної заробітної плати;
♦ скасовано п’ятикратний розмір фінансової відповідальності за порушення вимог закону про РРО;
♦ зобов’язано сервісні центри проводити технічне обслуговування РРО без їх розпломбування, а також, у разі не забезпечення гарантійного ремонту РРО протягом сімох днів з дня прийняття його в ремонт, ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій;
♦ запроваджено фінансову відповідальність сервісних центрів за порушення стоків гарантійного ремонту РРО та не введення в експлуатацію резервного РРО.
Урядовий Кур'єр. - 2015. - 3 липня
З 1 червня 2015 року змінено правила перевезення осіб пільгових категорій.
Нововведення записано у Законі «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», ухваленому торік наприкінці грудня. Вони істотно скорочують кількість пільговиків, яких і справді забагато навіть для розвинених економік, не кажу вже про нашу.
Однак у цій ситуації дивує, що зміни в законі майже не дають матеріальної вигоди перевізникам, зате збурюють протестні настрої в суспільстві. Щоб голослівно нічого не стверджувати, розгляньмо ситуацію на конкретному прикладі — перевезеннях залізницею. Ось перелік тих, хто втрачає право безоплатного проїзду в приміському сполученні, а також не їздитиме безкоштовно залізничним транспортом один раз на два роки (туди і назад) або один раз на рік (туди і назад) із 50-відсотковою знижкою.
Зокрема це стосується військовослужбовців, які в період війни проходили військову службу в Збройних силах СРСР, трудівників тилу, а також інших осіб, вказаних у статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». А також Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави, Героїв Соціалістичної Праці. Колишніх неповнолітніх, яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років, в'язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також дітей, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків. Осіб, яких було силоміць вивезено на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім СРСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав. Втрачають право на безкоштовний проїзд у потягах приміського сполучення і ветерани праці, діти війни та особи, які супроводжують хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення і назад (за направленням медичних закладів).
Тобто декого позбавляють одразу двох пільг. Приміром, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу», Герої Соціалістичної Праці, удостоєні звання за працю у період Другої світової війни, не тільки не зможуть користуватися пільгами у приміських електричках — їм скасовано ще й безплатний проїзд раз на рік (туди і назад) у двомісному купе швидких та пасажирських поїздів.
І це ще не повний перелік позбавлених безплатних послуг. Щоб зрозуміти всю абсурдність такого рішення, варто назвати лише кілька категорій тих, кому зберегли безкоштовний та пільговий проїзд залізницею. Скажімо, пенсіонерам за віком. Складається враження, що у розробників закону погано не лише зі знанням історії, математики, а і з мораллю. Бо хіба не відомо, що з часу закінчення Другої світової минуло 70 років, і в’язні гітлерівських концтаборів, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави вже давно пенсіонери. То що це: хтось зумисне знехтував їхніми стражданнями і принизив їхні заслуги, а пільги дав просто за старість?
Саме так і виходить, коли згадати ще одне нововведення: права на безкоштовний проїзд позбавили ветеранів праці, а звичайним пенсіонерам його залишили. Тобто ті трутні, які за своє свідоме життя пальцем об палець не стукнули і отримують соціальну пенсію, яку їм заробили ті, у кого 35—40 років стажу, виявилися достойнішими за бджілок.
Для таких трударів знущанням звучить пояснення, що, мовляв, більшість пільгових категорій на приміській залізниці якраз і об’єднує поняття «пенсіонер». Та й у далекому сполученні пільгами надалі зможуть скористатися 18 із 25 категорій. І знову ж таки, якщо подивитися на перелік пільговиків — а це учасники бойових дій, інваліди війни всіх груп, інваліди та діти інвалідів, особи, що супроводжують інваліда І групи та дитину-інваліда, студенти, учасники та інваліди Другої світової війни та інші, — складається враження, що розробники закону й гадки не мали, що повним кавалером ордена Слави не можна стати, не будучи учасником бойових дій.
Вступна кампанія 2015 року: хто потрапить до ВНЗ першим?
Певні соціальні категорії громадян можуть розраховувати на державну підтримку в здобутті освіти
Абітурієнти у 2015 році вступатимуть до вищих навчальних закладів (ВНЗ) за нових умов. Серед основних нововведень: сертифікат ЗНО діятиме лише рік. Відтепер охочі вступити до вищих навчальних закладів повинні скласти ЗНО як основний критерій вступу. Cкасовано можливість вступати до вишів без сертифікатів ЗНО тим випускникам, хто закінчив середню школу в 2007 році і раніше. Встановлено мінімальну кількість балів для ЗНО. Якщо її випускник школи не набирає, тест вважається не складеним (оцінка «склав» або «не склав» замість кількості балів сертифіката ЗНО). Новими правилами введено дворівневі тести з української мови та математики, пов'язані з профілем того чи іншого навчального закладу. Застосовується принцип пріоритетності заяв про вступ. Діють інші істотні зміни.
Правила вступу до ВНЗ, які змінюються щороку, викликають зрозуміле хвилювання у майбутніх абітурієнтів та їхніх рідних. З початку року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 4600 звернень, які стосуються саме питань освіти. Найбільше на старті вступної кампанії громадяни переймалися новаціями 2015 року, окремими аспектами вступу до вищих навчальних закладів діючими пільгами для певних категорій вступників.
До пільговиків, яких зараховують до ВНЗ поза конкурсом, згідно з Умовами прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2015 році (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 15.10.2014 № 1172 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 р. за № 1390/26167) належать особи, яким відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано таке право; інваліди I, II груп та діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (спеціальністю), відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; громадяни, які мають такі пріоритети відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; члени збірних команд України, що брали участь у міжнародних олімпіадах, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки; чемпіони і призери Олімпійських і Паралімпійських ігор – за спеціальностями в галузі фізичної культури та спорту. Вступники з Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей мають рівні права на вступ з іншими громадянами України.
Переселенець із зони АТО, який разом із дружиною та чотирма дітьми (троє неповнолітніх) та хрещеницею (неповнолітня, кругла сирота) тимчасово проживає у Києві, консультувався, чи мають пільги на зарахування до ВНЗ та під час навчання діти з багатодітних сімей.
Міністерство освіти і науки поінформувало, що, відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону дитинства»,держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних вищих навчальних закладів зокрема дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту, у тому числі дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки. Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобуваютьуперше.
Громадянка з м. Марганець Дніпропетровської області звернулася від імені племінника 1997 року народження (напівсирота, інвалід з дитинства, самостійно не пересувається), який цього року закінчує 11-й клас ліцею та має намір вступити на навчання на філологічний факультет до вищого навчального закладу. Заявниця просила надати список українських ВНЗ, які мають змогу проводити навчання та сесію дистанційно. Як поінформувало Міністерство освіти і науки, вступ на навчання здійснюється відповідно до правил прийому до вищого навчального закладу. ВНЗ оголошує набір на навчання за певним напрямом підготовки та формою навчання. Дізнатися, чи забезпечить ВНЗ навчання хлопця, заявниці порекомендували безпосередньо в обраному виші.
Випускників, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим, м. Севастополь та перебувають у зоні проведення АТО, турбує, чи можуть вони отримати документи про освіту державного зразка.
За інформацією Міністерства освіти і науки, учні, які нині потрапили у скрутні життєві обставини, можуть продовжити навчання на території України за всіма передбаченими формами (денна, вечірня, дистанційна, екстернатна, індивідуальна, групова). Місцевим органам управління освіти та керівникам загальноосвітніх навчальних закладів доручено сприяти у вирішенні питань зарахування до навчальних закладів, проходження у 2015 роцідержавної підсумкової атестації. А ті, хто не має змоги відвідувати заняття в загальноосвітньому навчальному закладі, можуть пройти екстерном річне оцінювання за відповідний клас та атестацію за освітній рівень початкової, базової і повної загальної середньої освіти і отримати документ про загальну середню освіту.
А жителька Донецька звернулася від імені сина, який у червні 2015 року закінчує Донецький індустріально-педагогічний технікум і планує вступати до ВНЗ в іншому регіоні країни. Заявниця просила роз'яснити, чи може син отримати диплом українського зразка.
Як повідомило Міністерство освіти і науки, цей навчальний заклад не надав пропозиції щодо нового місця розташування відповідно до листа Міністерства освіти і науки від 18.11.14 № 1/11- 18270 «Щодо переміщення технікумів та коледжів, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції в зоні тимчасово неконтрольованої території в Донецькій та Луганській областях». Тому згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 5 грудня 2014 року № 1210 «Деякі питання організації освітнього процесу у вищих навчальних закладах», син заявниці для отримання диплома державного зразка має право на переведення до будь-якого вищого навчального закладу України.
Загалом за період із 25 по 31 травня на урядову «гарячу лінію» надійшло 31 138 дзвінків, через Інтернет зареєстровано 185 звернень.
0-800-507-309 — Урядова «гаряча лінія» працює цілодобово. 044-284-19-15 – для жителів м. Києва. +380-44-284-19-15 — для громадян, які перебувають за кордоном. Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua
Урядовий Кур'єр. - 2015. - 3 червня.
Обмеження на зняття вкладів: нові старі правила
Введення строкових депозитів, за якими не можна повернути гроші до закінчення терміну їх дії, призведе до збільшення недовіри населення до банків
Після тривалого процесу обговорення нещодавно Верховна Рада України ухвалила закон, який дає право пропонувати клієнтам банків депозити без можливості їхнього дострокового зняття. По суті, законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів)» депутати опрацьовували ще з кінця 2014 року.
Що означає його ухвалення для пересічних вкладників? Чи відповідатиме документ на всі гострі запитання? Чи не посилено цим законом безпеку банківської установи і чи не послаблено прав власників депозитів?
Ідеться про строкові вклади, якими, як вважає економічний експерт Олександр Охріменко, були всі депозити до ухвалення цього законопроекту. «Зрозуміло, що відтепер банки пропонуватимуть клієнтам два види вкладів: строковий (на відповідний термін), та «до запитання». Логічно, що депозитні ставки за першими з них будуть вищими, ніж за другими. Думаю, що населення звикне до такої системи, однак за умови, що курс національної валюти буде стабільним», — зазначає він.
.jpg)
Його колега екс-заступник голови правління Нацбанку Сергій Яременко вважає, що фактично заборона на зняття депозитів у тій чи іншій формах існує в Україні вже близько року. І з ним можна погодитися: Нацбанк часто вводив різні обмеження. Приміром, таке відбувалося, щоправда за минулої влади, наприкінці лютого 2014-го, коли у країні вирувала Революція гідності. Потім уже представники нового уряду кілька разів продовжували таку практику. Однак ці дії мали суто політичне підгрунтя. Нинішній закон можна вважати «більш економічним».
«У банків в умовах масового зняття депозитів просто не вистачає ресурсів. І ми всі повинні це зрозуміти. Жоден Фонд гарантування вкладів фізосіб не впорається з таким завданням. Так побудовано банківську систему: всім одразу вклади видати не можуть, тому нині вживають таких заходів», — вважає Сергій Яременко.
Проте Головне науково-експертне управління Верховної Ради у висновку (який воно надало ще у січні 2015 року), наголошувало, що у Цивільному кодексі України (ЦКУ) обумовлено: не можна віддавати під час регулювання відносин перевагу одній стороні. Експерти впевнені, що банк має більше можливостей, ніж клієнт, диктувати умови договору вкладу. Звісно, закон повинен захищати слабшу сторону.
Пропозиції дозволити визначати умови дострокового повернення депозитів у самій угоді строкового вкладу Головне управління не підтримує. Ця інституція вважає, що наслідком такої практики стане те, що ці умови вноситимуть переважно у договори, які укладатимуть із представниками контролюючих органів, керівними працівниками самих банків та афілійованих з ними структурами, акціонерами тощо. Тобто їх укладення матиме певні ознаки корупційних правопорушень.
Асоційований партнер адвокат фірми IMG Partners Олена Штогрин зазначає, що можна й порадувати вкладників, які уклали договори з банками ще до ухвалення цього закону: на них такі вимоги не розповсюджуватимуться.
«Однак ухвалення таких документів жодним чином не впливає на зміцнення банківської системи, а навпаки — населення ще більше не довірятиме фінустановам», — пояснює вона.
Фінансисти вважають, що такий закон спонукатиме людей, які мають строкові вклади (на 1—3 місяці), перекладати свої кошти на карткові рахунки, що відкриватиме їм банк. Це дасть змогу клієнтам вільно користуватися грошима. Так, на практиці фінансові установи можуть щоденно скеровувати на картки на вимогу клієнтів від 300 до 1000 гривень і так люди дуже швидко зможуть забрати свої депозитні кошти. Щоправда, і тут, за спостереженнями «УК», не все просто: то банк кошти не перерахує вчасно, то їх просто нема в банкоматах тощо.
Автор за майже 24 роки незалежності не бачив у жодному з банків угоди, які б укладали з умовою врахування побажань та вимог вкладника. Банки в одностороньому порядку роблять такі договори «під себе». А вкладникові нічого не залишається як шукати новий банк (де буде, по суті, те саме) або погоджуватися на умови фінансової установи.
Утім, більшість експертів упевнена, що строкові депозити далеко не одразу знайдуть свого вдячного клієнта. І справді, як можна так ризикувати в наші часи військового лихоліття?! Тож вкладники і надалі зупинятимуть свій вибір на безстрокових депозитах, хоч вони і будуть менш дохідними для них.
Напередодні голосування за законопроект (до 18 травня) в українських банках відчутно стали знижуватися ставки за безстроковими депозитами. Цей показник у середньому знизився на 0,6% (див. табл.) Можливо, саме так фінустанови стали реагувати на такі законодавчі ініціативи. Цілком припустимо, що до середини червня ці показники стануть меншими.
Урядовий Кур'єр. - 2015. - 29 травня.
Про військовий збір
З набранням чинності Законом України № 211-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України" від утримання військового збору звільняються доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб(не підлягають ).
Зареєструвати власний бізнес та отримати будь-яку довідку відтепер можна на сайті Мін’юсту
Підприємцям обіцяють зменшення адміністративного навантаження та зниження корупційних ризиків в існуючих реєстраційних процедурах
Зареєструвати бізнес та отримати необхідну довідку про підприємство, витяг або виписку відтепер можна на сайті Міністерства юстиції, без черг і хабарів. Достатньо лише сплатити банківською карткою послугу у сумі 48,68 гривень, включаючи комісію Ощадбанку (3,00 гривні) за проведення платежу.
Також, як повідомляє Міністерство юстиції, у режимі онлайн громадянин може отримати історичну довідку за всіма реєстраційними діями, які відбувалися у компанії з моменту її створення. Для цього не потрібно мати електронний цифровий підпис чи будь-який інший ідентифікатор. Донедавна на отримання необхідних паперів підприємці витрачали інколи до кількох днів або ж платили чиновникам за пришвидшення процедури. Нововведення покликані допомогти підприємцям вести власні справи, не відвідуючи державних органів. Крім того, 7 квітня в Україні набрав чинності закон №191-VIII про спрощення умов ведення бізнесу, яким спрощується процедура відкриття і ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні і погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб'єктів господарювання, підвищується рівень захисту прав інвесторів.Зареєструвати власний бізнес та отримати будь-яку довідку відтепер можна на сайті Мін’юсту.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції № 1971/5 від 24.11.2014 «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь» проведення реєстраційних дій щодо таких суб’єктів господарювання здійснюється державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України.
0-800-507-309 – Урядова «гаряча лінія» працює цілодобово. 044-284-19-15 – для жителів м. Києва. +380-44-284-19-15 – для громадян, які перебувають за кордоном. Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua Урядовий Кур'єр. - 2015. - 15 квітня.
Нове в оподаткуванні благодійної допомоги та справлянні військового збору
З 13 березня 2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 211-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України", офіційно опублікований 12 березня 2015 р. у газеті "Голос України".
Законом, зокрема п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено підпунктом 165.1.56, згідно з яким не зараховується до місячного (річного) оподатковувааного доходу фізичних осіб, тобто не підлягає оподаткуванню, сума (вартість) благодійної допомоги, виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їхніми філіями, предстваництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь:
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилась) антитерористична операція (за винятком територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних розділах з питанеь соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;
фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасвою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних ппідрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.
Тобто будь-яка (цільова чи не цільова) благодійна допомога в будь-якій сумі (вартості), яка надходитиме від міжнародних благодійних організацій на користь внутрішньо переміщених в Україні фізичних осіб, не вважатиметься їхнім оподатковуваним доходом та відповідно з неї вони не сплачуватимуть податок на доходи фізичних осіб.
Крім того, ухваленим Законом п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу доповнено підпунктом 1.7, яким передбачено звільнення від обкладення військовим збором доходів, які згідно з розділом ІV Кодексу не зараховуються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Передбачені пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу винятки стосуються таких зазначених ст. 165 Кодексу доходів, якіне звільняються від обкладення податковим збором:
- сума доходів, одержаних платником податку у вигляді процентів, нарахованих на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов'язання Національного банку України (пп. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
- дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акцонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (пп.165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Праця і зарплата. - 2015. - 25 березня. - с.3
Автоцивілка не терпить фальші
Фахівці налаштовані змінювати законодавство щодо вдосконалення захисту постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) застерігає українців від придбання фальшивого поліса обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ). Адже останнім часом на ринку збільшилась кількість фальшивих бланків. Щоправда, цю статистику в МТСБУ не уточнюють. Причина їхньої появи — поліграфічні можливості комбінатів, розташованих у зоні проведення АТО.
Фахівці стверджують, що імітовані страхові бланки полісів виготовляють друкарським способом, і розпізнати фальшивку пересічний громадянин може тільки після проведення спецекспертизи або порівнюючи з контрольним примірником бланка поліса відповідного накладу. Тому ця проблема може загрожувати всьому страховому ринку.
ПОРАДИ ФАХІВЦІВ
1. Статус бланка поліса і те, за якою страховою компанією закріплено конкретний бланк, можна перевірити на сайті МТСБУ за посиланням https://cbd.mtibu.kiev.ua/MTSBU_Pages/Tree.aspx?autoauth=true. Потрібно ввести серію та номер поліса.
2. У бланках нового зразка обов’язкова фраза «Увага! Перевірка статусу поліса та страховика на сайті МТСБУ www.mtibu.kiev.ua».
3. Не купувати поліси у так званих пересувних пунктах продажу на базі звичайних транспортних засобів. Звертатися до стаціонарних пунктів продажу, офісів, центрів, представництв страховиків, інформація про які є у вільному доступі на сайті кожного страховика.
4. Якщо купуєте поліс у агента, перевіряйте його повноваження (наявність договору, посвідчення, реєстрацію в ЦБД тощо) або його наявність у Реєстрі страхових агентів на сайті МТСБУ.
5. Перевіряти статус страховика, чи він член МТСБУ на офіційному сайті організації в розділі «Для споживачів».
6. Не придбавати поліси зі значними знижками, які надають безпідставно.
7. Надавати перевагу оплаті поліса за допомогою банківських установ, терміналів тощо та мати підтвердження платежу (чек, квитанцію).
Урядовий Кур'єр. - 2015. - 26 лютого.
Школи й учні матимуть більше прав
Усі випробування державної підсумкової атестації в четвертих, дев’ятих і одинадцятих класах проходитимуть тільки у письмовій формі. Про це повідомив журналістів у Міністерстві освіти і науки заступник міністра Павло Полянський. При цьому перше завдання підсумкової атестації формують у школі й ні з ким не погоджують. Тож навчальному закладу надано повноваження, яких раніше не було. Відповідальність за достовірність отриманих результатів покладено на установу.
Результати ЗНО з української мови і літератури одинадцятикласників будуть й оцінкою для атестата.
Школи самі визначатимуть час початку державної підсумкової атестації. Павло Полянський наголосив, що жодних збірників з державної підсумкової атестації міністерство не ухвалювало і не рекомендує. Ті, хто їх пропонує, прагнуть заробити на наївності учнів і батьків.
Посадовець також звернув увагу на делікатне ставлення до четвертокласників під час атестації. Щоб їх не перенапружувати, найкраще сказати дітям, що вони писатимуть контрольну роботу — це для них звична справа.
Проведення державної підсумкової атестації в четвертих класах рекомендовано з 12 до 21 травня, у дев’ятикласників — з 1 по 9 червня. Два предмети: українська мова і математика — обов’язкові. Третій — на вибір учня. Перший етап атестації проводитимуть у формі ЗНО. Його підсумки будуть і оцінкою для атестата. Атестація у школах проходитиме 22—28 травня.
Вручати свідоцтва про закінчення дев’яти класів міністерство рекомендує 10—11 червня, а атестати зрілості — 30—31 травня.
— Прошу особливо бережно ставитися до дітей з Донбасу і Криму, — сказав заступник міністра. — Вони повинні отримати атестати, щоб не втратити шансу знайти дорогу в життя.
Павло Полянський повідомив також, що міністерство пропонуватиме нагороджувати відмінників медалями за підсумками роботи в десятому і першому семестрі одинадцятого класу.
Не оминув увагою посадовець і питання літнього відпочинку дітей. Табори у школах мають організовувати лише за бажанням батьків і там, де є для цього умови. Чому так? Міністерство не уповноважене займатися такою роботою, і бюджет не передбачив коштів на оздоровлення дітей. Однак відомство не усувається від роботи з інвесторами та волонтерами для облаштування відпочинку школярів улітку. Зокрема планують залучати студентів для викладання дітям іноземних мов. Слід знати, що на оздоровленні ніхто не зароблятиме і ніхто не має платити, наголосив заступник міністра.
Директор центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук зауважив, що не всі школи активно взяли участь у реєстрації на ЗНО. А це небезпечно тим, що частина випускників може залишитися без атестатів.
— Найбільше моє прохання, — сказав він,— безпека кожного центру, де звітуватимуть учні.
Наступна проблема — кадрове забезпечення центрів оцінювання якості знань. Потрібно залучити 18 тисяч педагогів — найдосвідченіших і найсумлінніших. Від їхньої роботи залежатиме підсумок не лише цього року, а й перспектива наступної роботи. Адже планують, що в майбутньому державна підсумкова атестація з усіх предметів проходитиме у формі ЗНО.
Абітурієнтам з Донбасу і Криму реєстрацію на ЗНО продовжено до 20 квітня. Особливість цьогорічного ЗНО — нова система визначення результатів. Тепер встановлено поріг: склав — не склав. Хто отримає негативний результат, не зможе брати участі у вступній кампанії до вищих навчальних закладів.
Урядовий Кур'єр. - 2015. - 26 лютого.
Новації щодо податку на нерухоме майно
З 1 січня 2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи"(далі - Закон № 71), яким унесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), унаслідок чого вібулася трансформація податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Законом № 71 передбачено розширення бази оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, через оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.
Об'єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
житловий будинок;
житловий будинок садибного типу;
прибудова до житлового будинку;
квартира;
котедж;
кімнати в багатосімейних (комунальних) квартирах;
садовий будинок;
дачний будинок.
Об'єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, не віднесені за законодавством до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
будівлі готельні;
будівлі офісні;
будівлі торговельні;
гаражі;
будівлі промислові та склади;
будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
господарські (присадибні) будівлі;
З метою формування реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - податок на нерухоме майно), власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (фізичні особи) на підставі оригіналів документів про право власності на об'єкти нерухомості можуть провадити звірку відомостей щодо об'єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості, що перебувають у їхній власності, до 31 грудня 2015 р. (включно).
Платники податку
Якщо об'єкт житлової/ або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осібза належну їй частку;
Якщо об'єкт житлової/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їхньої згоди, якщо інше не встановлене судом;
Якщо об'єкт житлової/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об'єкти, що не оподатковуються
Законом № 71 доповнено перелік об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, зокрема, до таких об'єктів належать:
житлова нерухомість, непридатна для проживання в тому числі через аварійний стан, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках;
будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
будівлі, споруди сільскогосподарських товаровиробників, призначені для використання юезпосередньо в сільскогосподарській діяльності;
об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їхніх підприємств.
Пільги щодо сплати податку
Чинні норми доповнено тим , що сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території не надаються:
на об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
об'єкти оподаткуваня, що використовуються їхніми власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
Праця і зарплата.- 2015. - 21 січня. - с.5
Абітурієнти Донбасу складатимуть іспити екстерном
Випускникам окупованих Криму та Донбасу доведеться здавати державну підсумкову атестацію екстерном на підконтрольній Україні території. Про це під час учорашньої прес-конференції у Києві повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук.
— Абітурієнтам, які проживають на тимчасово окупованих територіях, треба мати насамперед документ про освіту, здобуту в українських школах, — пояснив Ігор Лікарчук і нагадав, що атестати навчальних закладів, розташованих у непідконтрольних Україні районах сходу, визнаватися не будуть. — Тому їм необхідно зареєструватись для складання ДПА екстерном у будь-якій загальноосвітній школі на неокупованій території.
Після цього абітурієнтам доведеться писати «в екзилі» й ЗНО. Щоб залагодити всі необхідні формальності і підготуватися до іспитів, у майбутніх випускників залишилося не так вже й багато часу: реєстрація на тестування стартувала 5 січня, а вже 24 квітня відбудеться ЗНО з української мови та літератури, яке цього року вирішили поєднати з ДПА.
Заступник міністра освіти і науки Андрій Гевко нагадав: сертифікати минулих років під час вступної кампанії-2015 не прийматимуть, «адже не можна порівнювати непорівнювані речі». Водночас роль сертифікатів ЗНО з різних предметів у формуванні загального конкурсного балу буде різною (наприклад, для майбутніх лікарів сертифікат з біології та хімії може бути важливішим, ніж з української мови й літератури). Виші отримали право на свій розсуд визначати так звані вагові коефіцієнти для тестів з різних предметів, так само, як кількість та перелік необхідних сертифікатів ЗНО.
Серед інших нововведень вступної кампанії на прес-конференції відзначили наявність тестів двох рівнів — базового і поглибленого. Поки що їх запровадили тільки з двох предметів: української мови й літератури та математики, але 2016 року таку практику обіцяють поширити й на низку інших, що дозволить вишам відбирати на певні спеціальності найсильніших абітурієнтів. На жаль, цього року навчальні заклади такою можливістю знехтували. Понад те, деякі випускники досі не знають, якого рівня сертифікати від них вимагатимуть. «На 16 листопада виші мали опублікувати умови прийому, — уточнив Ігор Лікарчук. — Станом на 29 грудня із 370 навчальних закладів 3 і 4 рівнів акредитації власні умови прийому не оприлюднили 117».
За словами Ігоря Лікарчука, не виправдалися сподівання експертів на те, що приблизно 40 відсотків університетів вимагатимуть при вступі сертифікати ЗНО поглибленого рівня. Грунтовніших знань з української мови й літератури вимагатимуть тільки п’ять(!) університетів країни (КНУ ім. Т. Г. Шевченка, Національна академія СБУ, Київський політех, Львівський університет бізнесу та права і Полтавський національний педагогічний університет), а з математики — аж сім.
Ставлення суспільства до ЗНО з’ясували під час соцопитування експерти Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». На думку директора фонду Ірини Бекешкіної, ключовою реформою вищої школи може бути запровадження зовнішнього незалежного оцінювання її випускників «на виході», яке паралельно розв’яже проблему скорочення мережі слабких вишів і підвищення зарплатні найкращим викладачам. Та суспільство не готове платити за освітні реформи належну ціну. За словами експерта Володимира Ковтунця, великий відсоток опитаних говорив про корупцію під час вступу до магістратури, проте більшість висловилася проти запровадження на цьому етапі ЗНО. Показове й ставлення до теми позаконкурсного вступу до вишів: більшість респондентів висловлюються за збереження такої можливості для соціально вразливих абітурієнтів, проте не для талановитих і старанних. Тільки 33—34 відсотки виявилися прихильниками позаконкурсного вступу для переможців предметних олімпіад та конкурсів.
ЗНО: перезавантаження
Цього року система зовнішнього незалежного оцінювання матиме чотири важливі новації
Учора почалася реєстрація на цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання, яка триватиме до 20 лютого. Нинішнього року ЗНО вирізнятиметься чотирма складовими, що мають оновити цю систему. Йдеться передовсім про повернення до практики поєднання ЗНО й державної підсумкової атестації з української мови та літератури. «У нас не буде тієї кількості медалістів, які торік становили майже 8% випускників загальноосвітніх шкіл. Поєднання ЗНО й ДПА з української мови та літератури — це лише початок. Ми проситимемо підтримки в МОН, щоб 2016 року цей перелік був розширений», — прокоментував нововведення директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.
Друге — запровадження дворівневих тестів (тобто двох рівнів складності — базового та поглибленого). Поки що їх використовуватимуть лише для двох предметів: української мови та літератури й математики. Водночас більшість університетів, які називають себе національними, не вимагають від абітурієнтів тестів поглибленого рівня. «У нас зберігається практика, коли університетам треба набрати будь-кого, в тому числі й за бюджетні кошти, а не набрати кращих», — наголосив Ігор Лікарчук.
Цього року запроваджують принципово нову систему обрахування результатів незалежного оцінювання: після складання тесту встановлюватимуть бал «склав ЗНО/не склав ЗНО», відтак рейтингову шкалу від 100 до 200 балів нараховуватимуть лише для тих, хто його склав.
Крім того, у вступній кампанії не використовуватимуть результати зовнішнього оцінювання, отримані в попередні роки, що, як каже Ігор Лікарчук, викликає супротив: «Є народні депутати, котрі роблять усе для того, щоб загальмувати запровадження цього нововведення, є й неприйняття його в багатьох університетах. Але Умови прийому до вишів затверджено, їх визнано такими, що не суперечать чинному законодавству й Конституції України, а це найголовніше».
Станом до 12 години 5 січня на ЗНО вже зареєструвалося майже 1000 осіб.
Урядовий Кур'єр. - 2015. - 6 січня
Щодо справляння податку на прибуток підприємств
Закон України від 12.08.2014 р. № 1636 «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1636) щодо справляння податку на прибуток підприємств набрав чинності з 27 вересня 2014 р.
Законом передбачено особливості провадження економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (АР Крим та м. Севастополя) та інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, котрі перебувають на такій території або поза її межами.
З урахуванням положень Закону № 1636 податок на прибуток підприємств справляється з урахуванням таких особливостей:
- на території вільної економічної зони «Крим» (далі – ВЕЗ «Крим») не справляється податок на прибуток підприємств;
- взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно зі ст. 39 розділу І «Загальні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- положення Кодексу щодо звільнення від оподаткування, особливостей оподаткування виробників сільськогосподарської продукції, оподаткування неприбуткових установ та організацій, особливостей оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв’язку із впровадженням енергоефективних технологій, не поширюються на доходи юридичних осіб, прирівняних до резидентів, що мають джерело походження з території ВЕЗ «Крим». Тобто такі доходи підлягають урахуванню для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств у загальному порядку;
- призи, які надаються (виплачуються) на користь юридичних осіб, прирівняних до нерезидента або резидента, підлягають оподаткуванню під час їхньої виплати (видачі) та за їхній рахунок за подвійною основною ставкою податку на прибуток підприємств, тобто 36%;
- витрати юридичної особи, прирівняної до резидента, що були понесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених особою прирівняною до нерезидента, включаються до складу витрат такої особи в сумі, що становить 85% вартості цих товарів (робіт, послуг);
- податок на прибуток під час тимчасової окупації не справляється з доходів, одержаних юридичними особами (їхніми відокремленими підрозділами) на тимчасово окупованій території, з операцій та/або з інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.
При цьому особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження на території АР Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податку на прибуток упродовж строку такої тимчасової окупації та після її завершення.
- будь-які доходи з джерелом їхнього походження з території ВЕЗ «Крим», одержані юридичною особою, прирівняною до резидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для іноземних доходів.
Водночас будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, прирівняних до нерезидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для їхньої виплати (репатріації) за кордон України;
- платники податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи на території ВЕЗ «Крим», та платники цього податку із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим», які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі;
- будь-якій юридичній особі – резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, дозволяється включити до складу витрат з метою обкладення податком на прибуток підприємств:
підтверджені належним чином витрати понесені у зв’язку з евакуацією основних засобів та запасів з тимчасово окупованої території на іншу територію України;
100% амортизації основних засобів, що евакуюються з тимчасово окупованої території України та були введені в експлуатацію на іншій території України;
- будь-які податки, збори (обов’язкові платежі), стягнуті на території ВЕЗ «Крим», не включаються до складу витрат для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 5.3 ст.5 Закону № 1636 юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим» прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента. Юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюється з метою оподаткування до резидента.
Сплата податку на прибуток відокремленими підрозділами
Порядок нарахування податку на прибуток за наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку – юридичної особи визначений п. 152.4 ст. 152 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Так, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої (ніж платник податку) територіальної громади, може ухвалити рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з норами розділу ІІІ Кодексу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, провадиться платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій.
Зміна порядку сплати податку впродовж звітного року не дозволяється. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи створені таким платником податку впродовж будь-якого часу після такого повідомлення.
З урахуванням вимог п. 12.3 ст. 12 Закону № 1636 під час тимчасової окупації податок на прибуток підприємств справляється з урахуванням, зокрема, таких особливостей:
платники податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи на території ВЕЗ «Крим», та платники цього податку із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим», які мають філіали на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі;
податок на прибуток під час тимчасової окупації не справляється з доходів, одержаних юридичними особами (їхніми відокремленими підрозділами) на тимчасово окупованій території, операцій та/або інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.
Праця і зарплата. – 2014. - 17 грудня.
Як повернути свій депозит
Згідно із законодавством, банки на вимогу клієнтів повинні віддавати всі види вкладів
З інформації на різних блогах та форумах в Інтернеті, а також із дзвінків до редакції «УК» можна зробити висновок, що людей нині дуже турбує питання повернення своїх депозитів, термін дії яких вже закінчився або триває.
Як же це зробити із мінімальними грошовими затратами, отримати від банків не лише свої вклади з відсотками, а штрафні відсотки?
Ведіть листування
Як вважає адвокат Дмитро Гутгарц, перше, що мають зробити вкладники, — перевести спілкування із фінансовою установою з усної форми на офіційну письмову. «Немає потреби дзвонити в банк і спілкуватися з його менеджерами чи касирами. Ви ніколи не зможете долучити до позову проти банку ваші діалоги по телефону з банківськими співробітниками», — зазначає він.
І справді, листування клієнта банку з господарями чи менеджерами фінансової установи утворює доказову базу стосовно можливих у майбутньому судових спорів. Більше того, це доводитиме й те, що вкладник добре озброєний доказами на свою користь та обізнаний у правових питаннях. І це може стати початком «мирного діалогу» між фінансовою установою та її клієнтом, тобто банк, щоб нічим не заплямувати свою репутацію, піде вкладнику назустріч і виконає всі його вимоги.
Що треба зазначати у письмовому зверненні до банку?
По-перше, необхідно вказати вимогу повернути суму депозиту разом із нарахованими відсотками. По-друге, написати, чому вам повинні повернути ваші кревні кошти, посилаючись на положення депозитного договору.
На думку адвоката юридичної компанії «Тарасов та партнери» Павла Кириченка, зобов’язання фінансової установи повернути своєму вкладнику гроші міститься у частині 2 статті 1060 Цивільного кодексу України.
«Згідно з цим документом, за угодою банківського депозиту, незалежно від його виду, банк зобов’язаний надати вклад або його частину за першою вимогою вкладника. Що стосується дострокової видачі грошей своїм клієнтам, то навіть якщо в угоді й розписано обмеження про це, все одно фінансова установа повинна повернути кошти», — вказує юрист.
А потім до суду
Правники зазначають, що фінустанови стосовно депозитних вкладів керуються Положенням про порядок використання банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, що було затверджене постановою правління Нацбанку від 3 грудня 2003 року.
«Банк зобов’язаний прийняти вимогу клієнта (тобто заяву, яка є фактичною скаргою. — Авт.), поставити на ній дату, підпис уповноваженої особи, відбиток штампу фінансової установи. Крім того, банк повинен надати фізичній особі письмове повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги, де вказати причини, дати взяття вимоги до обліку, дати надання вимоги; прізвище, ім’я та по батькові уповноваженої особи і відбиток печатки банку», — зазначає Павло Кириченко.
Слід сказати, що вимога клієнта в цьому питанні, яку оформлено у письмовому вигляді, є для банку так званим платіжним документом. І фінансова установа просто зобов’язана виконати все в термін, який встановлено в угоді. Також не варто забувати і про те, що такий строк не обумовлено в договорі, але згідно з Цивільним кодексом України він становить 7 днів. Таким чином, жодні відмовки банку не будуть законними.
Якщо ж фінансова установа й надалі не реагуватиме на законні вимоги своїх вкладників, то існує більш дієвий засіб — суд.
«Власники депозитів перед тим, як йти до суду, повинні грамотно написати позовну заяву, заплатити і принести квитанцію за судовий збір, взяти із собою договір з банком, квитанції про внесення коштів до фінустанови, а також скріпити все це листуванням із банком (звісно, якщо таке є)», — зазначає Дмитро Гутгарц.
Він підкреслює, що клієнт банку має повне право просити суд про стягнення штрафів зі своєї недолугої фінансової установи. Це зробити дає право як договір, так і Цивільний кодекс. А тому банки мають заплатити суму боргу перед вкладниками з урахуванням індексу інфляції та й ще 3% річних простроченої суми.
Звісно, що наші суди і раніше (за старої влади) здебільшого були на боці вкладників, адже розуміли, як банки можуть зухвало задурювати своїх клієнтів.
І не забудьте про виконавчу службу
Після винесеного судом рішення на користь власників депозитів, коли воно вже матиме законну силу, треба взяти в судових органах виконавчий лист. Із цим документом вкладникам слід звертатися до виконавчої служби, яка й повинна виконувати всі рішення суду: арештовувати майно боржника, списувати гроші з рахунків тощо.
Відомо, що обидві сторони можуть дійти до мирової угоди.
Однак Павло Кириченко констатує, що ще й досі в Україні законодавчо не виписано порядок примусового виконання таких угод. З огляду на це клієнтам банків слід бути дуже пильними і все ретельно відслідковувати, щоб не потрапити в халепу, коли для виконання судового рішення треба буде знову звертатися до Феміди — а це все і нерви, і гроші. Як і треба бути дуже пильними з банками ще у момент підписання угод. Так, нещодавно Верховний суд України, вивчаючи окремо взяту справу, прийняв рішення (яке є трактуванням і на яке можна посилатися юридично, маючи певні зиски), що банк таки може відмовити повертати депозит з відсотками, якщо на момент його відкриття та внесення грошей на рахунок не дотримано всіх вимог. При цьому це може статися навіть через вину або необережність співробітників банку.
Як зазначає керуючий партнер юридичної компанії Prove Group Владислав Кочкаров, найчастіше це відбувається, коли банк нараховує гроші клієнтів не на так званий вкладний рахунок, а на розрахунковий. «У кращому разі клієнтам просто не нараховуватимуть відсотки за депозитами. А у гіршому — співробітники фінансової установи скажуть вкладникам, що вони взагалі не вносили грошей. Щоб не сталося такої біди, треба бути більш уважними щодо підписання депозитних угод», — зазначає він.
Утім, на його думку, така практика ставить під загрозу існування онлайн-вкладів (депозитів, які можна відкрити в Інтернеті в обраному банку, не виходячи з дому) . Владислав Кочкаров додає, що в його практиці були ситуації, коли при підписанні таких договорів у людей не залишалося взагалі жодних документів, і їм доводиться просто сподіватися на порядність фінансових установ.
Однак Павло Кириченко не зовсім згоден зі своїм колегою і зазначає, що зазвичай у цьому разі гроші у клієнтів банків таки залишаються, проте вони зберігаються на карткових рахунках вкладників. «Часто це зазначається навіть у договорах, просто клієнти банків не дуже уважно читають угоди, а потім мають великі чи малі проблеми. І в таких ситуаціях, звісно, якщо справа доходить до судів, вони стають на бік фінансових установ», — додає він.
Попри все заради справедливості слід визнати, що набагато частіше банки намагаються створити купу проблем для вкладників, ніж навпаки. Тому, як радять юристи, не треба забувати ще про один із методів боротьби за свої гроші — оскаржити незаконні дії банку в регуляторі. А він, як відомо, може застосувати штрафні санкції до фінустанови і навіть відкликати в неї ліцензію. Урядовий Кур'єр. - 2014. -27 листопада. -с.5
Розмір державного мита за посвідчення спадкового договору
Відповідно до статті 1302 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі — ЦКУ) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Згідно із ст. 1304 ЦКУ, спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями за нотаріальне посвідчення державним нотаріусом договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, а також за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито за відповідною ставкою, визначеною у п. 3 ст. 3 цього Декрету. Тобто розмір державного мита при нотаріальному посвідченні спадкового договору становить 1 відсоток від суми договору, але не менш як один неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що діє на день сплати.
Останній податковий період у разі припинення підприємницької діяльності
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.
Нагадуємо, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої — шостої груп є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Податковий (звітний) період для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, регулюється ст. 294 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
Про зміни щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги
Законом України від 02.09.2014 №1668-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги» підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» доповнено положеннями, що тимчасово, на період проведення Антитерористичної операції, до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом «а» підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 цього Кодексу, включаються суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення Антитерористичної операції.
Податковий кодекс України не містить спеціальних вимог щодо підтвердження вищевказаних витрат. Отже, такі витрати визнаватимуться на підставі первинних документів, обов’язковість ведення яких передбачена правилами бухгалтерського обліку.
Якщо втратили документи
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності, та контролюючий орган, який здійснював митне оформлення відповідної митної декларації.
Крім того, платникові необхідно відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Нагадаємо, для цілей оподаткування платник податків повинен вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі зазначених документів. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, не допускається.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання документів (вказаних в абзаці першому), а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
Відповідну норму передбачено ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями. Це роз’яснення у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у категорії 135.01.
Урядовий Кур'єр. - 2014. - 14 листопада.
Право на допомогу на догляд за психічнохворим
За статею 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за ним. Розмір цієї допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не може бути більш ніж мінімальна заробітна плата (з грудня 2013 р. – 1218 грн).
Порядком надання щомісячної грошової допомоги особі, яка постійно проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 р. № 1192, передбачено, що допомога на догляд надається дієздатній особі. Яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і доглядає за ним.
Для призначення грошової допомоги на догляд подаються такі документи:
- заява;
- документ, що посвідчує особу;
- довідка про склад сім’ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв’язків членів сім’ї;
- довідки про доходи кожного члена сім’ї;
- висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу;
- довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі.
Право на призначення такої допомоги розглядається органом праці та соціального захисту населення в разі надання заяви з усіма потрібними документами.
Наказом МОЗ України від 31.07.2013 р. № 667, зареєстрованим у Мін’юсті України 26.09.2013 р. за №1666/24198 (набрав чинності з 22 жовтня 2013 року), затверджено форму висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІгрупи внаслідок психічного розладу та Інструкцію про порядок його надання. Також за цим наказом наказ МОЗ України від 26.12.2000 р. №363 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його заповнення», зареєстрований у Мін'юсті України 12.01.2001 р. за № 12/5203, втратив чинність.
Норми Інструкції, затвердженої наказом МОЗ України від 31.07.2013 р. № 667, передбачають, що висновок ЛКК закладу охорони здоров’я видається строком на шість місяців. Якщо черговий перегляд МСЕК відбудться раніше, термін чинності висновку встановлюється до дати цього перегляду.
Водночас чинним наказом не передбачено, що мають скасовуватися висновки, видані раніше.
Відповідальність за строки встановлення інвалідності та терміни надання висновку ЛКК покладається на лікарсько-консультативні комісії, які видають відповідні висновки та перебувають у віданні МОЗ України.
З огляду на викладене продовження виплати щомісячної грошової допомоги по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу має проводитися на підставі раніше виданих висновків (відповідно до наказу МОЗ України від 26.12.2000 р. №363), оскільки не було передбачено,що їх скасовано.
Щодо пільг донорам, то за ст.9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» у день давання крові та (або) її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку.
Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, у тому числі в разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. На бажання працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
Якщо працівник, наприклад, після зміни, яка закінчилася о сьомій годині ранку, здав кров, а наступна його зміна розпочинається о 22 годині цього дня, він має бути звільнений від роботи в цю зміну. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну) із збереженням середнього заробітку за зміну. Тобто під «додатковим днем відпочинку» мається на увазі робочий день (зміна) незалежно від його тривалості.
Праця і зарплата.- 2014.- 19 лютого.- № 7.- с.9
Згідно зі ст.9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» у день давання крові та (або) її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. На бажання працівника цей день можна приєднати до щорічної відпустки або використати в інший час упродовж року після дня давання крові чи її компонентів.
Якщо за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації в день давання крові донор був залучений до роботи, йому на бажання надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку, котрі можна також приєднати до щорічної відпустки.
Якщо такого погодження з роботодавцем не було і працівник не писав заяви про звільнення його в день давання крові від роботи, йому надається один додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.
Якщо працівник, наприклад, здає кров о 10 годині ранку, а його зміна розпочинається о 8 годині ранку цього дня, він має бути звільнений від роботи в цю зміну. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну).
Тобто під «додатковим днем відпочинку» мається на увазі робочий день (зміна) незалежно від його тривалості, в наведеному в листі випадку – зміна тривалістю 12 год.
Якщо працівник здав кров о 10 годині ранку, а його зміна розпочинається 20 годині вечора цього дня, він має бути звільнений від роботи в цю зміну із збереженням за ним середнього заробітку за зміну.
У разі давання крові працівником у свій вихідний день цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку (в наведеному випадку – зміна тривалістю 12 год) або на його бажання цей день можна приєднати до щорічної відпустки чи використати в інший час упродовж року після дня давання крові.
У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівникові додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові.
Отже, якщо працівник здав кров у період щорічної відпустки, її тривалість продовжується на два дні.
День давання крові оплачується відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Виплата середнього заробітку провадиться за рахунок коштів роботодавця, де працює донор. Ці кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність.
Підставою для надання таких пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та її компонентів.
Праця і зарплата.- 2014.- 26 лютого.- № 8.- с.17
Міністерство соціальної політики України повідомляє, що українці, старші 45 років та які мають страховий стаж не менше 15 років, справді отримають право на прискорене здобуття нової професії або підвищення кваліфікації. Відповідна процедура визначена прийнятою 20 березня 2013 року Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці». Постанова розроблена на виконання Закону України «Про зайнятість населення».
В умовах постійного розвитку технологій знання та навички працівників, отримані у межах базової освіти, швидко застарівають. Тому в країнах Євросоюзу діє система безперервного навчання протягом життя. Законом України «Про зайнятість населення» передбачено право громадян віком від 45 років, які мають страховий не менше 15 літ, на одноразове отримання ваучера для оплати прискореного здобуття нової професії або підвищення кваліфікації із затвердженого переліку професій. Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з 1 січня 2013 р. – 11470 гривень).
Затверджений порядок визначає механізм видачі та оплати ваучера органами Державної служби зайнятості, а також перелік професій, на отримання яких може бути виданий ваучер. На підставі аналізу та прогнозу потреб галузей економіки у робочій силі до переліку включено професії для кадрового забезпечення таких пріоритетних галузей, як будівельна, агропромисловий комплекс, транспортна інфраструктура та інформаційні технології.
Згідно з постановою Міносвіти та науки щороку подаватиме до Державної служби зайнятості перелік закладів, які мають право навчати за спеціальностями, затвердженими цією постановою. Мінекономрозвитку щороку подаватиме Мінсоцполітики пропозиції щодо включення до переліку нових професій, потреба в яких відчувається на ринку праці.
Очікується, що вже цього року ваучерами зможуть скористатися близько 20 тисяч українців. Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття.
(Голос України. – 2013. – 9 квітня, - с.14).
Оподаткування доходів, одержаних у вигляді спадщини, регулюються ст..174 Податкового кодексу України.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна в межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Ставка оподаткування доходів, одержаних платником податку, встановлюється залежно від об’єкта, отриманого платником податку у спадщину, та ступеня споріднення із спадкодавцем.
Членам сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти, в тому числі всиновлені діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Спадкоємці другого ступеня споріднення дохід у вигляді вартості успадкованого повинні включити до складу загального річного оподаткованого доходу і подати до 1 травня року, наступного за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси та сплатити з нього податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.
При цьому нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину, відобразивши її в податковому розрахунку за формою №1ДФ з ознакою доходу «114».
(Праця і зарплата. – 2013. - №13. – с.33).
Європейський суд із прав людини. (Страсбург ближче, ніж здається)
Якщо ви вичерпали всі можливості вирішення питань в судових органах України і вважаєте, що держава порушила ваші права, то справді маєте право звернутися із заявою в Європейський суд із прав людини. Звертатися до суду можна в тому разі, якщо було порушено одне з прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. У статті 6 конвенції «Право на справедливий суд» зазначено: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумних строків незалежним і безстороннім судом…».
Звертатися в Європейський суд можна протягом 6 місяців після того, як були пройдені всі судові інстанції в Україні й ви одержали остаточне рішення найвищої інстанції.
Спочатку треба підготувати заяву у вільній формі. Писати можна українською або російською мовою, але будьте готові до того, що коли суд візьме заяву до розгляду, подальше листування здійснюватиметься однією з офіційних мов – англійською або французькою.
У заяві необхідно коротко викласти суть питання: які права, гарантовані конвенцією, було порушено; у які українські суди ви зверталися, а також навести перелік усіх судових рішень і короткий їхній зміст, указавши при цьому дати їх ухвалення й найменування судових органів. Також треба додати копії самих судових рішень. Лист потрібно направляти за такою адресою:
Розгляд справи в суді є абсолютно безплатним, також немає необхідності бути присутнім у Страсбурзі на засіданні.
Порядок подачі заяви та процедура розгляду справ у Європейському суді із прав людини виписані в Регламенті суду, затвердженому 1 листопада 2003 року. З текстом Регламенту, а також Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року можна ознайомитися на сайті Верховної Ради України www. rada.gov.ua. Також роз’яснення щодо процедурних питань ви можете прочитати на сайті Міністерства юстиції України www.minjust.gov.ua.
Чи маю сплачувати борг, якого не робила? (Договір поруки).
Згідно з частиною першою статті 553 Цивільного кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (частина перша статті 547 ЦК).
При цьому у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (статті 554 ЦК).
Слід зазначити, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, тік і від будь кого з них окремо (частина перша статті 543 ЦК).
Правочин (договір) є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним (частина друга статті 202 та стаття 204 ЦК).
Згідно зі статтею 1 Цивільного процесуального кодексу завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
(Урядовий кур’єр. – 2013. – 23 березня. – с.7).
Про безоплатне соціальне обслуговування
Соціальне обслуговування громадян похилого віку, інвалідів, інших категорій непрацездатних осіб, які не здатні до самообслуговування і потребують соціальної підтримки з боку держави, забезпечують територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Функціонують ці установи відповідно до Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та Переліку соціальних послуг, умов та порядку надання їх структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2009 р. №1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».
Відповідно до п.6 Переліку територіальний центр забезпечує безоплатне в обсягах, визначених державними стандартами, соціальне обслуговування (надання соціальних послуг): громадян похилого віку, інвалідів, хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані інвалідами в установленому порядку.
(Праця і зарплата. – 2013. - №11. – с.15).
Міністерство доходів і зборів повідомляє, що здійснити декларування таврів і транспортних засобів можна з використанням електронної митної декларації та інших електронних документів.
Електронне декларування може здійснюватися як самим підприємством, якому належать товари і транспортні засоби, так і уповноваженим ним митним брокером. Нормативно-правовими актами з питань державної митної справи не встановлено обмежень щодо подання митному органу електронної митної декларації.
Із набуттям чинності нового Митного кодексу України використання такого способу декларування стало ще простішим. Усі бажаючі представники бізнесу без будь-яких обмежень можуть здійснювати декларування у електронному вигляді у всіх митних режимах.
Переваги оформлення митних декларацій в електронній формі: значне скорочення витрат часу на проведення митного оформлення, усунення суб’єктивного фактора при його здійсненні та загальне спрощення процедури оформлення товарів і транспортних засобів в митному відношенні.
Декларування товарів з поданням митному органу електронної митної декларації доступне усім підприємствам, що перебувають на обліку у митних органах та посадові особи як5их мають засоби електронного цифрового підпису.
Отримати електронний цифровий підпис до 01.02.2013 будь-який субот ЗЕД може безкоштовно в Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК) Держмитслужби www.ca.customs.gov.ua, а також у Акредитованому центрі сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України www.acskidd.gov.ua.
Якщо ви вирішили звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської, то це можна зробити так: написати лист, прийти на прийом у громадську приймальню чи записатись на особистий прийом. Або зателефонувати на безплатну «гарячу» телефонну лінію: 0800-50-17-20
0800-50-17-20 чи за номером телефону в Києві: 044-253-75-89044-253-75-89.
1. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подається у письмовій формі. У ньому слід зазначити:
- поштовий індекс та адресу для надання відповіді;
- найменування органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, які порушили ваші права;
- у чому конкретно полягає суть порушення ваших прав;
- коли або в який строк допущено порушення ваших прав;
- яких заходів ви вживали для поновлення ваших прав; до яких органів чи посадових осіб зверталися (долучити копії їхніх відповідей);
- чи зверталися ви за захистом порушених прав до суду;
- у разі звернення в інтересах третіх осіб потрібно надавати копії документів, що посвідчують повноваження на представництво їхніх інтересів.
Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини слід надсилати письмово за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м.Київ, 01008, Лутковській Валерії Володимирівні. Або електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua/
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу, спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємці за законом одержують паво на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1258 кодексу).
У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, зокрема зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки; у другу чергу – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; у третю чергу – рідні дядько та тітка спадкодавця; у четверту чергу – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш п’яти років до часу відкриття спадщини; у п’яту чергу – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї (статті 1261 – 1265 кодексу).
При цьому частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 кодексу).
Частиною першою статті 1266 кодексу встановлено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
(Урядовий кур’єр. – 2013. – 5 січня. – с.8).
В Україні запроваджено єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги, за яким з 1 січня 2013 року з метою проведення необхідних процесуальних дій можна передати повідомлення про випадки затримання осіб та необхідність залучення захисника.
Дзвінок на даний номер є безкоштовним для абонентів фіксованого зв’язку України. Для абонентів мобільного зв’язку дзвінок платний і його вартість визначається тарифами відповідного оператора. Дзвінки неможливі з таксофонів та з-за кордону.
Функціонування єдиного телефонного номера передбачає переадресацію вхідного дзвінка до відповідного центру автоматично. У разі тимчасової неможливості прийняти відповідним центром телефонний дзвінок (лінії зв’язку тимчасово недоступні) система автоматично переадресує вхідний дзвінок до найближчого сусіднього центру.
Крім того, повідомлення про випадки затримання осіб можна передати на адреси електронної пошти центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Контактна інформація центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області:
Адреса – вул.. Шевченка,10, м.Дніпропетровськ, 49020, Україна.
(Урядовий кур’єр. – 2013. – 4 січня. – с.4).
Хто має право у разі амбулаторного лікування одержувати ліки безплатно.
Перелік осіб, які мають право у випадку амбулаторного лікування на одержання лікарських засобів безплатно чи на пільгових умовах, наведений у постанові Кабінету Міністрів №1303 від 17 серпня 1998 року. Серед них:
- особи, яким передбачена безплатна видача лікарських засобів відповідно до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту»;
- особи, котрі мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною згідно з Законом України «Про основні положення соціального захисту ветеранів праці й інших громадян похилого віку в Україні»;
- особи, яким передбачена безплатна видача лікарських засобів відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- пенсіонери з числа колгоспників, працівників, службовців, які одержують пенсію за віком,
- інвалідності та у випадку втрати годувальника в мінімальних розмірах (за винятком осіб, що одержують пенсію на дітей у випадку втрати годувальника);
- діти віком до трьох років;
- діти-інваліди до 16 років;
- діти до 18 років, які у 1998 році пережили хімічну інтоксикаційну алопецію в Чернівцях;
- дівчата-підлітки і жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, котрі постраждали внаслідок
- Чорнобильської катастрофи, забезпечуються безплатно засобами контрацепції відповідно до Національної програми планування родини, затвердженої постановою Кабміну від 13.09.1995 р. №736;
- особи з онкологічними захворюваннями, діабетом, ревматизмом, туберкульозом, шизофренією й епілепсією астмою, хворобою Паркінсона тощо.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 106 Конституції та частини 1 статті 87
Кримінального кодексу помилування здійснює Президент України.
Порядок здійснення Президентом України помилування визначається Положенням про порядок
здійснення помилування, затвердженим Указом Президента від 16 вересня 2010 року №902.
Відповідно до вимог Положення право клопотати про помилування має особа, яка:
· засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;
· засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови
· про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із
· законодавством України;
· засуджена в Україні й передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава
· погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування.
Клопотання про помилування вищевказаними особами подається через адміністрацію установи
виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань.
Адміністрація в установленому порядку реєструє клопотання і протягом п’ятнадцяти днів
направляє його до Адміністрації Президента України разом з копіями вироку, ухвали і постанови
суду, докладною характеристикою про поведінку особи і ставлення її до праці із викладеною
письмово думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах
неповнолітніх про доцільність помилування, а також іншими документами і даними, що мають
значення для розгляду питання про застосування помилування.
Підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилування та повідомлення заявника про
результати такого розгляду здійснює Управління з питань помилування Адміністрації
Клопотання про помилування і підготовлені Управлінням матеріали попередньо розглядаються
Комісією при Президентові України у питаннях помилування.
За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, підготовлених
Управлінням, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.
Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові
України. Про помилування засудженого Президент України видає указ.
У разі відхилення Комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи,
засудженої до довічного позбавлення волі, за відсутності нових обставин, що заслуговують на
увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніше як через п’ять років, а щодо інших
засуджених – не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне
клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним
(Урядовий кур’єр. – 2012. – 10 листопада. – с.7).
Згідно з ч. 1-3 ст.9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» у день давання крові та (або) її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві (в установі, організації) незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку.
Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, у тому числі в разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. На бажання цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час упродовж року після дня давання крові чи її компонентів.
Якщо за погодженням з керівництвом підприємства (установи, організації), командуванням військової частини в день давання крові донор був залучений до роботи або несіння служби, йому на його бажання надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.
Частина 1 ст.14 Закону передбачає, що особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов’язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи чи навчання або командування військової частини, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров. Така заява не подається, якщо особа перебуває у відпустці, відрядженні або її кров терміново потрібна для надання невідкладної медичної допомоги хворому.
(Праця і зарплата. – 2012. - №42. – с.18).
Питання відновлення знецінених грошових заощаджень громадян України регулюється Законом від 21 листопада 1996 року №537 «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», а також Законом «Про Державний бюджет України на 2012 рік».
У 2012 році виплата компенсації проводиться згідно з постановою Кабінету Міністрів від 23 квітня 2012 року №346 «Про виплату в 2012 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та в облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР , придбані на території Української РСР», зокрема, вкладникам, відомості про яких станом на 1 січня 2012 р. внесені до інформаційно-аналітичної системи «Реєстр вкладників заощаджень громадян» та які не отримали протягом 2008 року компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень, передбачених постановою Кабінету Міністрів від 9 січня 2008 року №1 у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше, ніж 1000 гривень на одного вкладника.
Внесення даних, необхідних для ідентифікації вкладника, до реєстру розпочалося з 1 вересня2012 року. Щоб здійснити реєстрацію, вкладникам потрібно:
· зателефонувавши на «гарячу телефонну лінію» за номером 0 800 212 0000 800 212 000 або (044) 364 21 21(044) 364 21 21 та дочекавшись з’єднання з оператором. Оператори працюють з 9.00 до 18.00 без вихідних;
· заповнивши спеціальну форму в розділі «Інформація для вкладників Сбербанку колишнього СРСР» на сайті Ощадбанку.
Другий етап – відвідати установу банку з метою реєстрації у призначений день і час. Із собою треба мати документи:
ü паспорт громадянина України або документ, що його замінює, чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон та копії відповідних сторінок паспорта;
ü довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та її копію;
ü ощадну книжку за компенсаційним рахунком, а за її відсутності – ощадну книжку за вкладами Сбербанку колишнього СРСР.
Після реєстрації вкладника уде запрошено до установи Ощадбанку для отримання Національної картки, на яку в разі прийняття відповідних рішень Кабінету Міністрів у майбутньому буде зараховано компенсацію.
(Урядовий кур’єр. – 2012. – 6 жовтня. – с.7).
Згідно з вимогами пункту 22 Правил користування електричною енергію для населення (ПКЕЕН), затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 26.07.1999 р. №1357, оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися:
ü за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;
Порядок та форма оплати спожитої електричної енергії визначаються у договорі про користування електричною енергією (далі – договір).
Згідно з вимогами пункту 19 ПКЕЕН, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі показів приладів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії, відповідно до вимог пункту 20 ПКЕЕН, є календарний місяць.
Відповідно до вимог пункту 21 ПКЕЕН, знімання показів приладу обліку електричної енергії проводиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показів приладів обліку електричної енергії та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати покази приладу обліку у споживача.
Згідно з вимогами пункту 38 ПКЕЕН, енергопостачальник зобов’язаний:проводити не менше, як один раз на 6 місяців контрольне знімання показів приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків, а також проводити планову повірку, ремонт і заміну електролічильників у терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором.
Виникнення питань стосовно розрахунків за спожиту електричну енергію слід звертатися до інформаційно-консультативного центру по роботі зі споживачами електричної енергії.
(Урядовий кур’єр. – 2012. – 6 жовтня. – с.7).
Якими пільгами може користуватися інвалід по зору.
Згідно з Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інваліди ІІ групи по зору мають право на такі пільги:
ü Безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування за умови, що вони одержують пенсію, що не перевищує мінімального розміру, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії (звертатися до органів охорони здоров’я);
ü Придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50% їхньої вартості в разі амбулаторного лікування (звертатися до органів охорони здоров’я);
ü Безплатне або на пільгових умовах за наявності відповідного медичного висновку надання послуг з соціально-побутового і медичного обслуговування, забезпечення технічними та іншими засобами (звертатися до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації);
ü Безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань(звертатися до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації);
ü Пільгове та позачергове встановлення квартирного телефону ( звертатися до ВАТ Укртелеком);
ü Установлення оплати послуг електрозв’язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їхньої тривалості тільки за їхньої згоди (звертатися до ВАТ Укртелеком);
ü 50% знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня до 15 травня (в разі пред’явлення посвідчення (пенсійного або одержувача державної соціальної допомоги), в якому зазначена група та причина інвалідності);
ü Безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі), а також усіма видами приміського транспорту (в разі пред’явлення посвідчення (пенсійного або одержувача державної соціальної допомоги);
Крім того, місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть надавати додаткові пільги малозабезпеченим верствам населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Ощадбанк розпочав активну підготовчу роботу для проведення компенсаційних виплат вкладникам Сбербанку колишнього СРСР. Вона відбувається поетапно.
На першому етапі буде проведення з 2 квітня 2012 р. актуалізації даних вкладників Сбербанку колишнього СРСР. Актуалізація здійснюється стосовно тих вкладників, яяякі не отримали протягом 2008 року компенсаційні кошти в межах проіндексованих заощаджень (але не більш як 1000 гривень на одного вкладника) та дані про яких внесено до «Реєстру вкладників заощаджень громадян» до 01.01.2012 р.
Визначено такий порядок отримання інформації про місце і час актуалізації даних для вкладників, яким на 01.01.2012 р. виповнилось:
· 80 років і більше – з 02.04.2012 р. до 20.04.2012р.;
· 70 – 79 років – з 21.04-2012 р. до 20.05.2012 р.;
· 60 – 69 років – з 21.05.2012 р. до 20.06.2012 р.;
· 50 – 59 р. – з 21.06.2012 р. до 20.07.2012 р.;
· до 50 років – з 21.07.2012 р.
Для визначення часу і адреси установи Ощадбанку, де буде проводитись актуалізація, вкладникові потрібно буде:
ü заповнити спеціальну форму в розділі «Інформація для вкладників Сберюанку колишнього СРСР на сайті Ощадбанку;
ü зателефонувати на «гарячу лінію» і дочекатися з’єднання з оператором; та отримати інформацію за допомогою автовідповідача.
Номери телефонів «гарячої лінії»:
+38 – 044 – 364 – 21 – 21 (за тарифами Укртелекому) або
0 – 800 – 212 – 0000 – 800 – 212 – 000 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів по Україні).
Лінія працюватиме з 9.00 до 18.00 без вихідних з 02.04.2012 р.
Наступний етап – це відвідування вкладником установи банку. При собі він повинен мати такі документи:
ü паспорт громадянина України та ксерокопії сторінок паспорта, які містять прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, серію та номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, позначку про місце реєстрації, позначку про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера (за наявності);
ü довідку про присвоєння ідентифікаційного номера та її ксерокопію;
ü ощадні книжки за компенсаційним рахунком.
Компенсаційні виплати планується розпочати в червні цього року. Після проведення актуалізації в установі Ощадбанку вкладнику буде повідомлено місце і час отримання компенсаційних коштів.
Законом «Про соціальні послуги» визначено, що право на безоплатне обслуговування (отримання соціальних послуг) в державних та комунальних установах мають громадяни, не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (тобто одинокі).
Водночас, відповідно до законодавства, зокрема статті 1 Закону «Про державну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам», до категорії одиноких осіб також належать люди, які не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати.
Відповідно до статті 1 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до непрацездатних відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, в тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, відповідно до цього закону.
Отже, якщо рідні особи, яка потребує соціального обслуговування у територіальному центрі, стали непрацездатними, така особа вважається одинокою і має право на отримання соціальних послуг безоплатно. Водночас зазначена норма не стосується осіб, які отримують пільгову пенсію.
(Урядовий кур’єр. – 2012. – 18 лютого. – с.7)
Деякі питання практичного застосування Закону України «Про захист персональних даних»
У зв’язку з численними зверненнями громадян щодо практичного застосування деяких положень Закону України «Про захист персональних даних» Міністерство юстиції надало роз’яснення з найбільш актуальних та поширених питань.
Хто є володільцем та розпорядником бази персональних даних
Оформлення заяви про реєстрацію бази персональних даних
Згода суб’єкта на обробку персональних даних та вимоги до її оформлення
Обробка персональних даних фізичними особами-підприємцями та самозайнятими особами
Контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних
Відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних
Статтею 32 Конституції України проголошено право людини на невтручання в її особисте життя. Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
З метою конкретизації права людини, гарантованого статтею 32 Конституції України, та визначення механізмів його реалізації 1 червня 2010 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про захист персональних даних» (далі – Закон), який набрав чинності з 1 січня 2011 року. Предметом правового регулювання Закону є правовідносини, пов’язані із захистом персональних даних під час їх обробки.
Визначення поняття персональні дані наводиться в абзаці восьмому статті 2 Закону, відповідно до якого персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Але законодавством України не встановлено і не може бути встановлено чіткого переліку відомостей про фізичну особу, які є персональними даними, задля можливості застосування положень Закону до різноманітних ситуацій, в тому числі при обробці персональних даних в інформаційних (автоматизованих) базах та картотеках персональних даних, що можуть виникнути у майбутньому, у зв’язку зі зміною в технологічній, соціальній, економічній та інших сферах суспільного життя.
Наприклад, відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України громадянин при укладенні трудового договору зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
У зв’язку з цим персональні дані працівника, які містяться в паспорті або документі, що посвідчує особу, в трудовій книжці, документі про освіту (спеціальність, кваліфікацію), документі про стан здоров’я та інших документах, які він подав при укладенні трудового договору, обробляються володільцем бази персональних даних на підставі статті 24 Кодексу законів про працю України виключно для здійснення повноважень володільця бази персональних даних у сфері правовідносин, які виникли в нього з працівником на підставі трудового договору (контракту).
Таким чином, інформація про найманих працівників є базою персональних даних, оскільки, особові справи, трудові книжки, копії паспортів, документів про освіту зберігаються та обробляються роботодавцем.
Поняття «база персональних даних» визначене абзацом другим статті 2 Закону, відповідно до якого база персональних даних – іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних.
З огляду на це база персональних даних є упорядкованою сукупністю логічно пов’язаних даних про фізичних осіб:
- що зберігаються та обробляються відповідним програмним забезпеченням, є базою персональних даних в електронній формі ;
- що зберігаються та обробляються на паперових носіях інформації, є базою персональних даних у формі картотек .
Картотекою персональних даних є будь-який структурований масив персональних даних, що є доступним з визначеними критеріями, незалежно від того, чи є такий масив централізованим, децентралізованим або розділеним на функціональних або географічних засадах
Такі дані мають бути структуровані за визначеними критеріями, що стосуються фізичних осіб, щоб забезпечити легкий доступ до відповідних персональних даних.
Варто зазначити, що, виходячи з положень статті 2 Закону, персональні дані одночасно можуть бути упорядковані і в електронній формі, і в формі картотек.
Фізичні особи-підприємці та самозайняті особи самостійно визначають чи володіють вони базами персональних даних у сенсі Закону.
Законодавець поширив дію Закону на всі види діяльності, пов’язані зі створенням баз персональних даних та обробкою персональних даних у цих базах, за винятком такої діяльності, яка здійснюється:
- фізичною особою - виключно для непрофесійних особистих чи побутових потреб,
- журналістом - у зв’язку з виконанням ним службових чи професійних обов’язків,
- професійним творчим працівником - для здійснення творчої діяльності.
Так, під час здійснення своєї професійної діяльності на адвокатів законодавством не покладено обов’язок ведення баз персональних даних клієнтів. Але, якщо адвокати формують справи на своїх клієнтів, які вони постійно оновлюють та підтримують в актуальному стані, такі справи є базою персональних даних та підлягають державній реєстрації
Нотаріуси можуть обробляти персональні дані своїх найманих працівників, клієнтів у базах персональних даних, однак, документи нотаріального діловодства та архів нотаріуса, визначені у статті 14 Закону України «Про нотаріат» не є базою персональних даних у сенсі Закону України «Про захист персональних даних» та не підлягають державній реєстрації.
Крім того, у випадку, якщо фізичні особи - підприємці укладають договори виконання робіт або надання послуг з фізичними особами, такі договори також не є базою персональних даних та не підлягають державній реєстрації.
ХТО Є ВОЛОДІЛЬЦЕМ ТА РОЗПОРЯДНИКОМ БАЗИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Володільцем бази персональних даних згідно з абзацом третім статті 2 Закону є фізична або юридична особа, якій законом або за згодою суб’єкта персональних даних надано право на обробку цих даних, яка затверджує мету обробки персональних даних та процедуру їх обробки, якщо інше не визначене законом.
Так, якщо персональні дані обробляються юридичною особою, то володільцем бази персональних даних є юридична особа.
Розпорядником бази персональних даних згідно з абзацом дев’ятим статті 2 Закону може бути фізична чи юридична особа, якій володільцем бази персональних даних або законом надано право обробляти ці дані.
Практичним прикладом можуть бути відносини між юридичними особами та їх представництвами, філіями, відділеннями тощо. Так, у сенсі Закону ці представництва, філії, відділення виступатимуть розпорядниками баз персональних даних, володільцем яких є юридична особа.
Згідно зі статтею 4 Закону володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи держави влади чи органи місцевого самоврядування, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
Але якщо володільцем бази персональних даних є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, то розпорядником бази персональних даних, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.
Відповідно до статті 9 Закону база персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.
У випадку, якщо юридична особа, фізична особа - підприємець, самозайнята особа встановлює, що вона не обробляє персональні дані, в такої особи відсутній обов’язок реєструвати базу персональних даних.
Указом Президента України «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних» від 6 квітня 2011 року визначено уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних – Державну службу України з питань захисту персональних даних, одним із основних завдань якої є реєстрація баз персональних даних.
Реєстрація бази персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення. Суть заявочного принципу полягає в тому, що основним є подання володільцем бази персональних даних заяви про реєстрацію бази персональних даних, а не отримання свідоцтва про державну реєстрацію бази персональних даних. Отже, ключовим та визначальним є факт внесення відповідного запису Державною службою України з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних, а не отримання володільцем бази персональних даних свідоцтва про державну реєстрацію, що є наслідком зазначеного факту.
Сайт Державного реєстру баз персональних даних https://rbpd.informjust.ua, на якому є можливість слідкувати за ходом державної реєстрації заяви в режимі он-лайн.
ОФОРМЛЕННЯ ЗАЯВИ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ БАЗИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Заява про реєстрацію бази персональних даних подається володільцем такої бази або уповноваженим представником в паперовій або електронній формі , вимоги до заповнення та порядок подання якої визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення» від 25 травня 2011 року № 616 та наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв про реєстрацію бази персональних даних та про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних і порядку їх подання» від 8 липня 2011 року № 1824/5. Ознайомитися із вказаним наказом в електронному вигляді можна на сайті Верховної Ради України: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0890-11.
Зокрема заява про реєстрацію бази персональних даних, що подається в електронній формі, повинна відповідати вимогам Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». А саме: така заява повинна містити електронний підпис, що є обов’язковим реквізитом електронного документа та який накладається володільцем бази персональних даних для його ідентифікації Державною службою України з питань захисту персональних даних.
Заява про реєстрацію бази персональних даних та про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних, зокрема, повинна містити інформацію про мету обробки персональних даних з визначенням категорії обробки персональних даних.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих документах, які регулюють діяльність володільця бази персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
З огляду на вищевикладене метою обробки персональних даних є забезпечення володільцем бази персональних даних належного здійснення діяльності, визначеної в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих документах, які регулюють його діяльність, та внаслідок якої виникає необхідність у вчиненні будь-якої дії або сукупності дій з обробки персональних даних у базах. Слід звернути увагу на те, що склад та зміст персональних даних мають бути відповідними та не надмірним стосовно визначеної мети їх обробки.
Визначення категорії обробки персональних даних залежить від вимог до обробки персональних даних, які містяться в базах персональних даних заявника.
Так, Законом передбачені загальні та особливі вимоги обробки персональних даних. Статтею 6 Закону встановлені загальні вимоги обробки всіх наявних у суспільному житті персональних даних особи, за винятком персональних даних, для яких статтею 7 Закону визначені особливі вимоги обробки. До таких персональних даних належать дані про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров’я чи статевого життя.
Підсумовуючи викладене, категорія обробки персональних даних визначається володільцем бази персональних даних в залежності від вимог до обробки персональних даних, що встановлені статтями 6, 7 Закону та яких володілець бази персональних даних зобов’язаний дотримуватися при обробці персональних даних.
Додаткової уваги потребує те, що володілець реєструє базу персональних даних, а саме надає відомості про неї, які включаються до Державного реєстру баз персональних даних, однак не передає Державній службі України з питань захисту персональних даних наявні в ній персональні дані.
Згідно частини 4 статті 9 Закону володілець бази персональних даних зобов’язаний повідомляти Державну службу України з питань захисту персональних даних про кожну зміну відомостей , необхідних для реєстрації бази персональних даних не пізніш ніж протягом 10 робочих днів з дня настання такої зміни.
Володілець бази персональних даних надсилає Державній службі України з питань захисту персональних даних заяву про внесення змін до відомостей необхідних для реєстрації, за формою встановленою наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв про реєстрацію бази персональних даних та про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних і порядку їх подання» від 8 липня 2011 року № 1824/5. Володілець позначає «видалити» тих відомостей заяви, які змінились. На заміну ним шляхом позначення «додати» володілець подає нові відомості.
Свідоцтво про внесення змін до відомостей, необхідних для реєстрації бази персональних даних не надається. Натомість, Державна служба приймає рішення про внесення змін до відомостей, необхідних для реєстрації бази персональних даних шляхом надсилання володільцю бази персональних даних листа, в якому повідомляє про прийняте рішення.
Для видалення бази персональних даних з Державного реєстру баз персональних даних, володілець такої бази направляє в Державну службу захисту персональних даних заяву про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних та позначає «вилучити» всі поля відомостей, які були внесені.
ЗГОДА СУБ’ЄКТА НА ОБРОБКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА ВИМОГИ ДО ЇЇ ОФОРМЛЕННЯ
Обробка персональних даних відповідно до частини 5 статті 6 Закону здійснюється за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Так, відповідно до абзацу п’ятого статті 2 Закону згодою суб’єкта персональних даних є будь-яке документоване, зокрема письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Обробка даних про фізичну особу без її згоди не допускається, крім випадків, визначених Законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. В цьому випадку під Законами розуміються всі інші Закони, які надають право на обробку персональних даних із зазначенням чіткого переліку таких даних.
Закон також дозволяє здійснювати обробку персональних даних без згоди субєкта персональних даних , якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту його життєво важливих інтересів. У такому випадку обробляти персональні дані без згоди суб’єкта персональних даних можна до часу, коли отримання згоди стане можливим.
Згідно з вимогами Закону згода суб’єкта персональних даних на обробку персональних даних повинна містити інформацію щодо:
- мети , яка визначається володільцем бази персональних даних в залежності від виду його діяльності, при здійсненні якої виникає необхідність у обробці персональних даних у базах персональних даних, конкретних цілей обробки персональних даних, для досягнення яких володілець бази персональних даних обробляє персональні дані у цій базі (стаття 2 Закону);
- обсягу персональних даних, а саме чіткого переліку персональних даних фізичної особи, які можуть обробляються володільцем бази персональних даних у цій базі (стаття 6 Закону);
- порядку використання персональних даних , який передбачає дії володільця бази щодо обробки цих даних, в тому числі використання персональних даних працівниками володільця бази персональних даних, відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов’язків, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними (стаття 10 Закону);
- порядку поширення персональних даних , який передбачає дії володільця бази персональних даних щодо передачі відомостей про фізичну особу з бази персональних даних (стаття 14 Закону);
- порядку доступу до персональних даних третіх осіб , який визначає дії володільця бази персональних даних у разі отримання запиту від третьої особи щодо доступу до персональних даних, у тому числі порядок доступу суб’єкта персональних даних до відомостей про себе (стаття 16 Закону).
ПОРЯДОК ТА ПІДСТАВИ ПОВІДОМЛЕННЯ СУБ’ЄКТА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПРО ЙОГО ПРАВА, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Однією зі складових процесу обробки персональних даних є їх збирання, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу та внесення їх до бази персональних даних.
Так, згідно зі статтею 12 Закону володілець бази персональних даних протягом десяти робочих днів з дня включення персональних даних до бази персональних даних, що є дією зі збирання персональних даних, зобов’язаний повідомити суб’єкта персональних даних, виключно в письмовій формі , про його права, що визначені статтею 8 Закону, мету збору даних, яка визначається володільцем бази персональних даних, та осіб, яким будуть передаватися персональні дані.
Володілець бази звільняється від виконання вказаного обов’язку лише у разі, якщо персональні дані збираються ним із загальнодоступних джерел. Під визначенням «загальнодоступні джерела інформації», зокрема, розуміються друковані засоби масової інформації, засоби телерадіомовлення, інтернет-портали, публічні виступи та інші джерела інформації, до яких фізичні та юридичні особи мають вільний, необмежений чинним законодавством, доступ.
ОБРОБКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ-ПІДПРИЄМЦЯМИ ТА САМОЗАЙНЯТИМИ ОСОБАМИ
Частиною 1 статті 24 Закону визначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі лікарі, які мають відповідну ліцензію, адвокати, нотаріуси особисто забезпечують захист персональних даних, якими вони володіють згідно з вимогами закону.
КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Здійснення контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних відповідно до статті 23 Закону покладено на Державну службу України з питань захисту персональних даних.
Так, відповідно до підпункт 14 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 390, Державна служба України з питань захисту персональних даних здійснює контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних шляхом проведення виїзних та безвиїзних перевірок володільців та (або) розпорядників баз персональних даних.
Також відповідно до підпункту 16 пункту 3 цього Положення Державна служба України з питань захисту персональних даних складає адміністративні протоколи про виявленні порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.
Але справи про адміністративні правопорушення у сфері захисту персональних даних розглядаються згідно зі статтею 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення виключно районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
З метою забезпечення виконання громадянами, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами організаціями незалежно від форми власності вимог Закону 2 червня 2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних», який набирає чинності з 1 січня 2012 року.
Відповідно до цього закону громадяни, посадові особи, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності притягуються до адміністративної відповідальності за вчинення таких правопорушень:
1) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних про його права у зв’язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються;
2) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних;
3) ухилення від державної реєстрації бази персональних даних;
4) недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них;
5) невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних.
За порушення недоторканості приватного життя, а саме за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації винна особа притягується до кримінальної відповідальності.
Проведення незалежного оцінювання в 2011 році співпаде з закінченням навчального року, проте не для тих, хто проходитиме тестування. В дітей, які складатимуть ЗНО, навчальний рік уже закінчиться, і складати тести вони будуть лише після того, як відгуляють свої випускні вечори, проведення яких заплановано на 12 – 13 травня. Перші тестування почнуться з 15 травня.
При складанні календаря тестування враховувалась цьогорічна специфіка, тому першими проводитимуться не дуже затребувані тести. Тобто ті, на які не очікуються великої кількості учасників:
15 травня - хімія;
17 травня - російська мова;
19 травня - географія;
21 – 22 травня - математика;
24 травня - всесвітня історія.
А вже після закінчення навчального року 28 – 29 травня пройде тестування з української мови, котре, як і в попередні роки, є обов’язковим для всіх абітурієнтів.
Як і в минулі роки, результати тестування оголошуватимуться поетапно. Хоч до 1 липня всі оцінки – як головної, так і додаткової сесій – будуть оприлюднені. Випускники минулих років, як і зазвичай, зможуть взяти участь у тестуванні-2012 безкоштовно.
Ніяких привілеїв при складанні ЗНО немає. Це стосується і призерів міських олімпіад. Інша річ, що переможцям всеукраїнських олімпіад і всеукраїнського конкурсу робіт Малої Академії наук нараховуються додаткові бали при зарахуванні до вишів.
Що робити, якщо в магазині вимагають заплатити за кимось зіпсований товар.
Хто з нас не потрапляв у неприємні ситуації в супермаркетах? У когось пакет з молоком лопався, у когось пляшка з пивом падала і розбивалась. Трапляється, що споживач нічого не розбиває, проте адміністрація магазину нав’язливо переконує у зворотному.
Юристи переконують, що платити за кимось розбиту пляшку не потрібно. Адже покупець – це споживач, у якого є не тільки обов’язки, а й права. Перш за все треба чітко розуміти, що клієнт який може грамотно пояснити адміністрації магазину свої права, жодних штрафів платити не буде. Тому, потрапивши в подібну ситуацію, варто пояснити представникам торговельної мережі, що згідно з законом, до моменту купівлі товару власником є продавець. Тому споживач платити не повинен. Далі потрібно попросити, щоб показали докази, які доводять вину. Це можуть бути відеозаписи з камер спостереження, показання свідків. Якщо пошкоджений покупцем товар зберігався в неналежних умовах – на полицях, які не захищені спеціальними бортиками, в проходах між рядами, - потрібно вказати на це. Не зайвим буде нагадати адміністрації магазину, що в Законі «Про захист прав споживачів» говориться: «Продавець зобов’язаний всіляко заохочувати споживача у вільному виборі продукції. Заборонено примушувати покупця купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту» розбитий товар не є вільним вибором споживача.
Якщо наведені аргументи не переконали адміністрацію магазину, пояснити, що немає можливості сплатити штраф тут і зараз, оскільки не вистачає грошей.
Коли ж адміністрація наполягає на оплаті пошкодженого товару, експерти радять вимагати складення акта про інцидент. В цей документ буде внесено свідчення свідків і постраждалого, а також адміністрації. І тільки на підставі цього акта і в разі доведення судом провини сплатите штраф.
Якщо адміністрація завела постраждалого до кімнати охорони, відмовляється звідки випускати й вимагає залишити свої документи, варто згадати про Закон «Про захист прав споживачів» Цей нормативно-правовий акт забороняє затримувати споживача чи обмежувати його свободу. Поясніть охороні, що такі неправомірні дії загрожують їм судовими розглядами. А також зателефонуйте у місцеве управління з питань захисту прав споживачів.
