Подвигу жити у віках: до Дня визволення міста від фашистських загарбників

24-10-2011

У фондах нашої бібліотеки є  унікальна книга 1944 видання. Це збірка «Місто над Дніпром»,присвячена першій річниці визволення Дніпродзержинська від німецько-фашистських загарбників. Відкриває збірку Наказ Верховного Головнокомандувача генералу армії Малиновському про те, що 25 жовтня 1943 року в честь визволення міст Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ, Москва, від імені Батьківщини, салютує доблесним військам двадцятьма артилерійськими залпами з двохсот двадцяти чотирьох гармат.
Наступною у збірнику надруковано статтю секретаря міськкому КПУ М.А. Кудінова «Рік звільненого Дніпродзержинська». У ній він розповідає про тяготи окупації, боротьбі підпільників, про швидке відродження життя в місті. Уже в перший рік після звільнення колектив заводу ім. Дзержинського відбудував і пустив дві доменні та п'ять мартенівських печей, середньолистовий, обшивочний, середньосортного прокатні стани. Введено в експлуатацію вогнетривкий, ковальський, механічний, ливарний цехи, цех металоконструкцій, фабрика спікання та інші допоміжні цехи. Відбудовується перша черга коксохімічного та азотно-тукового заводів. Повністю відбудований цементний завод. Протягом першого повоєнного року колектив управління трамвая повністю відбудував два маршрути трамвайних шляхів. Міськжитлоуправління та комунальні відділи заводів відбудували більше 50 тисяч квадратних метрів житлової площі, і велика робота проведена по очищенню та благоустрою міста. У перший же рік після війни відкрилися 16 шкіл, металургійний технікум, фельдшерсько-акушерська школа, педагогічне училище, металургійний інститут. У подарунок Першого травня 1944 року колектив заводу ім. Дзержинського відновив пам'ятник Прометею.
У збірнику надруковані вірші Ф.Г. Ісаєва «Жовтнева ніч», «Я знову тобі впізнаю», присвячені визволенню міста.
Не забути ніколи, ніколи нам радісну дату.
Двадцять п’яте число – переможну, жовтневу ту ніч,
Що принесла нам волю і щастя, і радість крилату –
Працювати, творити… і стерти печаль із облич.

                                                                (Федір Ісаєв)