Культура

Дніпродзержинськ відомий в Україні та за її межами   не тільки як індустріальне місто та один з промислових центрів Придніпров'я але іяк місто давніх культурних традицій та духовності. Тут багато талановитих людей-акторів, музикантів, художників, літераторів:відомий переспівач «Слова о полку Ігоровім» Олексій Коваленко,графік Роберт Лісовський, письменниця Олена Ган та інші.

         В місті успішно працює кабельне телебачення «КТБ+»,»Автор-ТВ» , муніципальне «Міська Інформаційна служба»,телерадіокомпанія«Мікомп»,надходять газети«Ведомости»- видання  міської ради, приватні- «Событие»,»«Дзержинець»,«Знамя Дзержинки».

         До послуг населення міста музично-драматичний театр ім. Л. Українки, музей історії міста, плідно працюють Державне музичне училище, 6 шкіл естетичного виховання та художня школа, 80 бібліотек:6 палаців культури та клубів різного рівня підпорядкування, 3 парки культури та відпочинку, 2 кінотеатри.

На базі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка діє  Інтернет-центр та муніципальний інформаційно-правовий центр, молодіжний літературно-мистецький клуб “Віварт”,який має власне видання альманах «Віварт».

В Дніпродзержинську живуть і працюють 16 членів Національної Спілки художників України: Гарнік Хачатрян, Валентина Лаушкіна, Володимир Жуган, Сергій Бабич, Михайло Додарєв,.., 3 члена Національної Спілки письменників України. Успішно працює літературне об’єднання «Факел».якому в 2008 році виповнилось вже 50 років.

В місті  налічується близько 110 пам’ятників історії, культури, архітектури, археології та монументального мистецтва, які знаходяться  на державному обліку, як пам’ятки місцевого значення.

В Дніпродзержинську традиційно проводяться фестивалі та огляди-конкурси, спрямовані на відродження, подальший розвиток національної культури.

Дніпродзержинськ фестивальний це: Міжнародний  театральний фестиваль “Класика сьогодні”, регіональний конкурс юних виконавців “Музичний калейдоскоп” , фестиваль хорового мистецтва “Співоча весна”, фестиваль україно-польсько-литовської музики, музейний фестиваль «Мамай-fest», фестивалі культур національних меншин, фестивалі самодіяльної художньої творчості та аматорського мистецтва.

Яскраву та своєрідну історію культури Дніпродзержинська зберігають і популяризують 21 музей та музейні кімнати.

Історичні родзинки

 «Кіно наших бабусь»

 Один з перших кінозалів(слова «кінотеатр» тоді не існувало)відкрився в Камянському при» електро-театрі «Модерн».Це за ним вже в 1912 році закріпилася слава чи не «єдиного місця в Камянському, де ви за невелику платню одержуєте цілком пристойне задоволення».Не бракувало публіки і в інших місцевих електро-театрах:, «Аполло»,»Ампір», «Художній театр».В «Аполло» в той час демонструвалася «нова програма картин», до якої входили «розкішна драма «Оголені серця»,комічна картина «Макс і Дік». У «Модерні» йшла «нашуміла драма «Секрет виробництва», а в Художньому театрі-«злободневна драма «Напередодні балканської пожежі або Австрійська шпигунка» і комічна драма «Викрадення на гідроплані».До речі, фільм «Фантомас»за романом Пєра Сувестера вперше пройшов на екранах Камяського ще в травні 1913 року.

(Чабан М. Мандрівки старим Камянським.-Д.,2004.-С.:12,13)

«Учень Нарбута і Бойчука»

   29 грудня 1893 року. в Камянському народився відомий український графік  Роберт Лісовський. Він є автором емблеми відомої авіаційної фірми «Люфтганза», яка використовується з 1925 р. посьогодині.

(Чабан М. Мандрівки старим Камянським.-Д.,2004.-С.:.130)

Олексія Яковича Сокола знать у Дніпродзержинську. Талановитий інженер-будівельник, архітектор, і скульптор, учень Іллі Рєпіна, він з 1915 року пов’язав свою долю з Кам’янським. Двадцять п’ять років  він прожив у місті на Дніпрі,яке стало рідним для нього. А знають Олексія Яковича  передусім як автора монумента «Прометей»- добре відомого за межами Дніпродзержинська. А він ще дуже добре ілюстрував вірші Лесі Українки

  Народна аудиторія 

20 квітня 1910 р. у Народній аудиторії Катеринославським драматичним гуртком поставлена комедія «Дячиха».Публіку складали тільки робітникі. Вартість квитків була доступною:більшість місць коштувало 10 копійок,за виключенням першого ряду, на який квіток коштував 50 коп.