Кучер Микола Іванович

Кучер Микола Іванович (2 квітня 1932 - 4 вересня 1999) , письменник-дисидент, член спілки письменників України, учитель української та іноземних мов, організатор дніпродзержинської «Просвіти». Народився в с. Широкому Верхньодніпровського району. В 1956 р., навчаючись на 5-му курсі історичного факультету Дніпропетровського університету був заарештований КДБ за критику компартії та Хрущова, був засуджений до10 років в’язниці , та вийшов в 1959, в 1991 був повністю реабілітований. Працював учителем сільських шкіл, а з 1964, коли переїхав до Дніпродзержинська, - у школах 2, 22, вечірній № 12 ( у жіночому таборі на території ДМЗ). Друкуватися почав в 1960 р. в обласних газетах та журналах, видав кілька збірок гуморесок (“Як я стати поліглотом”, “Дядько”, “Операція “Три зайці”, “Усім по сім”), друкувався в журналі «Перець», був лауреатом конкурсів. Разом з дружиною-вчителькою Людмилою Несторівною та однодумцями відродили в місті товариство «Просвіта». Похований на центральній алеї Романківського цвинтаря.