Запитання:
Доброго дня!
Чи є якісь відомості щодо турків та караїмів, яки жили на теренах Дніпродзержинська-Кам'янського?
Відповідь:
Деякі відомості є.
1."...К 1 января 1913 г. в Каменском насчитывалось жителей 40407, из коих местных крестьян только 7405, остальные разночинцы.Распределение соответствующего местного народонаседение
по нациям:
русских-24475
поляков-14175
греков-1
армян-4
немцев-284
французов -13
евреев-1120
болгар-9
татар-90
цыган-45
бельгийцев-5
итальяецев-47
турок-25.
По вероисповеданиям:
православного-23559
старобрядцев -940
католиков-14235
армян-григор.-4
лютеран-284
иудейского-1220
караимского -10
магометян-115
евангелистов-40.
(Выписка из журнала Екатеринославского Губернского по земским и городским делам Присутствия от 1 ноября 1913 года.)
2.Розподіл населення за національністю на 2001 рік вказує на проживання у м.Дніпродзержинську 7 турок
(Статистичний бюлетень "Національний склад населення Дніпродзержинської міської ради за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року")
Запитання:
Вы не знаете, кто автор памятника Галине Романовой?
Відповідь:
Пам'ятник Галині Романовій (1918 - 1944)- учасниці підпільній організації "Інтернаціональна Спілка" в канцтаборі м.Оранієнбург - скульптура в повний зріст(залізобетон),постамент - цегла, граніт, висота- 2,3 м, встановлений 8 травня 1965 р. по вулиці Бойка,4, на підвір'ї колишньої школи - інтернату №3.Реконструйовано в 1970 р. Скульптурний портрет Галини Романової виконали члени Спілки художників України С.О.Огій та Г.П.Левчук( Дзержинець -1965.-9 травня)
Бібліограф ЦМБ ім.Т.Г.Шевченка Т.Шаламова
Запитання:
розкажіть, будь ласка, походження назви вулиці Черновицька (Романково). дякую
Відповідь:
Назва вулиць Черновицька, Ялтинська, Київська названи на честь мІст Чернівці,Ялта,Київ тощо.
Запитання:
Напечатайте,пожалуйста,стихотворение о Днепродзержинске.
Відповідь:
Поезій про місто існує велика кількість.Раджу звернутись до творчості Ф.Ісаєва, В.Бурхана, Н.Бурляєвої, Ю.Купіч тощо.У систематично - краєзнавчому каталозі "Весь Дніпродзержинськ" нашої бібліотеки (вул.Сировця,14)є рубрика "Вірші про Дніпродзержинськ", яка містить понад 100 карток про авторів, що присвятили свої вірші нашому місту.
Я в красивому місті живу,
Де гартуються люди і сталь.
Знаю - славу його вогневу
Визнають щонайбільші міста.
І признаюсь:не треба мені
Щастя більшого -
тільки б зумів
Міццю сталі дзвеніти в ці дні
Непідробний і щирий мій спів!
( Федір Ісаєв)
В Дніпрі повторилося місто,
На вроду свою задивилось,
І сонце, мов плавка сліпуча,
В погідному небі яскрить.
І символом вічної сили
Незламаного в битвах народу
До неба сягає незборний,
Розкутий титан прометей.
Горить у руці його віщій,
Кипить смолоскип яскравий-
І плавок крилаті заграви
Квітчають увесь небозвід...
Рости над Дніпром і красуйся,
Залізного Фелікса місто!
Я славлю твою величаву,
Твою життєтворну красу.
(Федір Ісаєв)
Запитання:
Скажите пожалуйста,сохранились ли в наше время здания,построенные в Камянском и где они находятся.
Відповідь:
Так, збереглись. Це будівля Народної аудиторії(нині Дніпродзержинський музично-драматичний театр ім.Лесі Українки), колишній інженерний клуб (нині Народний музей ДМКД), килишня жіноча гімназія(нині ліцей №1), будинок архітектора Сокола О.- вул Інститутська,2, будівля заводоуправління ДМКД тощо.
Раджу звернутись до видань:
1.Чабан М.Мандрівки старим Кам'янським.-Дніпропетровськ.-2004 .-224 с.
2.Буланова Н.Кам'янські етюди в стилі ретро.-Дніпропетровськ.-2011.-240с.
Книги знаходяться убібліотечних фондах нашої бібліотеки (Бібліотека ім.Т.Г.Шевченка, вул.Сировця,14)
Запитання:
Расскажите пожалуйста где находилась Верхняя и Нижняя колонии
Відповідь:
ВЕРХНЯ КОЛОНІЯ – історична частина міста (обмежена пр. Пеліна, вулицями Кірова, Губи, Прохідного тупика, Коваленка, Вокзальною) зразково облаштоване всіма зручностями селище заводських службовців у нагірній частині Кам’янського, збудоване в кінці 19 ст. Вулиці назв не мали(вказувалися лише номери будинків). Крім житлових будинків (200 дворів) у Верхній колонії були збудовані головна контора заводу, ряд приміщень громадського призначення: три церкви – православна, католицька і лютеранська, для службовців - зимовий інженерний клуб і літній яхт-клуб, для робітників – народна аудиторія з читальнею, чайною, громадський сад, лікарня на 75 ліжок з безкоштовною аптекою, школа, дві гімназії, заводський готель, крамниці, вільна пожежна дружина. У 1905 був огороджений цегляним муром . Збереглося 73 будівлі, 7 з яких – пам’ятки архітектури. З’явилася й розвивалася одночасно з іншим поселенням для робітників та службовців, розташованим на нижчій терасі (рівнині) – Нижній колонії, з якою з’єднувалась крутими схилами. Рішенням міськради Верхній колонії з 1992 присвоєно статус історичної зони, охороняється державою
НИЖНЯ КОЛОНІЯ – селище для службовців та робітників Дніпровського металургійного заводу, побудоване в кінці ХІХ. – а поч. Х ст. а землях, придбаних Південно-Російським металургійним товариством у селян Кам’янського. Розташовувалось на нижній терасі(рівнині відносно Верхньої колонії. Вулиці (129 одноповерхових будинків на дві сімї) простягалися вздовж Дніпра. Відселена в 30-их роках ХХ ст. у зв’язку з розбудовою заводу.
Алексієвська Л.В.- член краєзнавчого товариства "Кам'янське - Дніпродзержинськ", член Спілки журналістів України.
Запитання:
Хто такий Заваріхін,в честь якого було названа вулиця?
Відповідь:
ЗАВАРИХІН МИКОЛА
Змушений був заробляти з 10-річного віку. Самотужки вчився і працював, був активним комсомольцем і писав до газет. Був направлений на роботу з Брянського заводу на відродження ДМЗ, працював у електроцеху, був редактором заводської газети. Згодом, за направленням завкому комсомолу і партійної організації працював в селі Аули як секретар комсомольської організації та завідуючим сільбудом.. Створив велику молодіжну організацію, постійно виступав перед селянами, агітував за колективізацію, яку селяни не підтримували. Під час одного з виступів у 1926 був убитий з обріза. Похований з почестями в братській могилі біля пам’ятника Прометей. На його честь були названі вулиця, згодом бульвар та кілька провулків у центрі міста (нинішня нижня частина пр. Леніна від Прометея та територія міського музею, «Приватбанку»). Його ім’я носить одна з вулиць Романкового.
Алексієвська Л.В.,член краєзнавчого товариства "Кам'янське - Дніпродзержинськ", член Спілки журналістів України
Запитання:
Як називався раніше проспект Леніна?
Відповідь:
Вулиця(сучасна назва пр.Леніна), що тягнеться від пам'ятника Прометею до сучасної площі Леніна раніше мала назву - вул.Заваріхіна.
Базарний провулок № 1 – спускався від Базарної площі та Базарної вулиці вниз на вулицю Садову. Там знаходилося всього 2 будинки. Робітничий район. Нині – початок проспекту Леніна.
Базарна вулиця – знаходилася в центральній частині Кам'янського. Проходила біля базару з півночі на південь. 48 будинків, які там знаходилися, збудовані на початку ХХ ст. Нині – початок лівої сторони проспекту Леніна.
Кам’янське та його околиці в середині ХVIII – на початку ХХ ст.Топонімічний словник/ Укладачі Самойленко О.М., Кравцова Л. А.// Під наук. ред. Буланової Н. М.
Запитання:
В якому році Кам'янське перейменоване у м.Дніпродзержинськ?
Відповідь:
1 лютого 1936 року місто Кам'янське було перейменоване у Дніпродзержинськ
Бібліограф Дмитрієва С.Є.
Запитання:
Наш костёл ,как две капли воды ,похож на львовский.Всегда было интересно узнать, это - плагиат или один архитектор.Какой построили раньше?Спасибо.
Відповідь:
Так, будівлі дуже схожі, але львівські побудовані рашіше: Костел Кармелітів Босих (тепер Церква Св. Михаїла), спорудження розпочате 1634р;Собор Св. Юра (1744—1762); Костел Єзуїтів (спорудження розпочато у 1610 р.); Костьол святої Єлизавети (13 вересня 1903 року відбулося закладання першого каменю під храм.Храм зведено до 1911 року );Домініканський собор (Церква Пресвятої Євхаристії) У 1749 році за проектом інженера і архітектора Яна де Вітте був закладений фундамент собору;Латинський кафедральний собор — католицькa базиліка, будівництво собору розпочалося 1361 р. тощо.
Будівництво Костелу св. Миколая у Кам’янському велось у 1895 - 1897 р. для великої кількості поляків, що проживали тут і належали до римо - католицької конфесії (близько 15 тис. осіб) (автор проекту харківський архітектор Маріан Здіслав Юліан. Хорманський(1857-1905 рр.). Один із найбільших у східній Україні храм являв собою величну споруду - висота її сягала 33 метри у неоготичному стилі з вишуканими архітектурними деталями: дві башти по східному і гранчаста апсида на західному фасадах. Вікна обрамлювалися чудовими вітражами, до дзвіниці вели сходи з кованими гратами. Цікавою особливістю споруди була «зворотна» меридіальна орієнтація та дві симетричні каплиці по бокам. У плані костьол мав форму латинського хреста. Внутрішнє оздоблення храму теж було чудовим: майстерно вирізьблений хрест - розп'яття, дерев'яні скульптури святих, 19 великих і малих ікон, дві раки із святими мощами. Із-за кордону для храму булла привезена розкішна люстра, виготовлена зі скла та металу. У 1902 p. покрівля костьолу була вкрита залізом і проведено опалення, в 1903 р. - розписані та пофарбовані стіни.
Архітектор М.З.Хорманський не має ні якого відношення до будівництва львівських костелів.
Краєзнавець Слонєвський О.
