Не часто нині український читач може порадіти соковитій, правдивій, не штукарській, а справді майстерно і сердечно підрихтованій публіцистиці. Коли автора змушує взятися за перо не прагнення доcлужити комусь, зрештою, заробити на шматок хліба насущного, а справді стан душі й поклик серця. "Доля-кутя" - так назвав свою першу художньо-публіцистичну збірку знань в Наддніпрянському краї тележурналіст, поет і просто гарна людина Василь Перетятько.
У нетрадиційній, не позбавленій певного, призабутого вже нині для нашого красного письменства класичного поетичного модернізму, назві за-кладено життєву позицію добродія Василя - жити в цьому світі слід просто і водночас велично. Власне так намагався крокувати планетою під назвою Україна автор згаданого видання. Між іншим, буде абсолютно не вірно визначати збірник «Доля - кутя» як суто публіцистичний. Адже добрий шмат надрукованого це поезії Василя Перетятька:
Я хочу жити після смерті
Вседень Всевишнього молю
Я хочу жити після смерті
Бо я тебе люблю.
Василя Перетятька вітали читачі бібліотеки, члени краєзнавчого товариства "Кам'янське - Дніпродзержинськ", літератори міста, односельці з його рідної Шульговки.
