Шановні городяни! Незважаючи на спеку, краєзнавче товариство "Кам'янське -Дніпродзержинськ" запрошує на чергове засідання, яке присвячене перлині архітектури - Римо-католицькому костьолу св.Миколая
Ми чекаємо на Вас 12 липня о 12.00 в костьолі св. Миколая
Автор проекту – харківський архітектор Маріан Здіслав Юліан Хорманський (1857-1919).
Розрахований на 500 чол. (кількість прихожан на початку ХХ ст. було близько 7000 чол.) м. Дніпродзержинськ , вул. Коваленка, 3
Костьол збудований із жовтої київської цегли, без облицювання.
Основні його габарити:
висота – 33 м; довжина – 32,5 м; ширина – 23,15 м .
Ініціатива будівництва цього храму повністю належить директору Дніпровського металургійного заводу Південно – Російського Дніпровського металургійного товариства (ПРДМТ) Ігнатію Ігнатовичу Ясюковичу, католику за віросповіданням, у зв’язку з великою кількістю римо-католиків у Кам’янському. Матеріальний фонд на будівництво костьолу в сумі 120 тис. рублів був утворений із особистих коштів І.І.Ясюковича, внесків парафіян та за участю ПРДМТ. Будівництво велось у 1895-1897 рр. Один з найбільших у східній Україні, він являв собою величну споруду в неготичному стилі з вишуканими архітектурними деталями: дві башти по східному і гранчаста апсида по західному фасадах. Вікна обрамлювались чудовими вітражами , які до наших днів не збереглися, до дзвіниці вели сходи з кованими гратами. Цікавою особливістю споруди була «зворотна» меридіальна орієнтація та дві симетричні каплиці по бокам. В алтарі було 7 великих і 2 малих дерев’яних скульптури, хрест-розп’яття роботи Івана Стадницького (1898 р.), 19 великих і малих ікон, дві раки із святими мощами. У притворі знаходилась кам’яна купіль для хрещення немовлят. Для зручності парафіян були встановлені дубові лави, покриті лаком. Із-за кордону для храму була привезена надзвичайно гарна люстра, виготовлена із скла та металу. Підлога була вимощена плитами, які приглушували звуки. Біля входу знаходилась мармурова плита з іменем фундатора храму – І.І.Ясюковича. Очевидно, вона була по його смерті 26 серпня 1914 р. У плані костьол мав форму латинського хреста. Освячення костьолу відбулося 26 вересня 1905 р. тираспольським єпископом Йосипом Кеслером та ксьондзом Кам’янського Леонардом Долонговським.
Такий довгий термін між побудовою та освяченням храму пояснюється, очевидно, отриманням дозволу на нього від державної влади тільки перед виходом Маніфесту Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 р. про свободу віросповідань. З часу побудови костьолу він двічі ремонтувався: у 1902 р. його покрівля була вкрита залізом і проведено опалення, в 1908 р. – розписані та пофарбовані стіни.
Причет костьолу складався із священика, органіста і прислужника, які утримувались на кошти віруючих.
У радянський час, у 1921 р. римо-католицька громада була зареєстрована в Катеринославському губернському адміністративному відділі. На 1 січня 1923 р. в ній нарахувалось 427 чол., в основному поляків. У 1928 р. рішенням Кам’янського відділу культів костьол св. Миколая був закритий. У різний час там знаходились: польський клуб, планетарій, лекторій міського товариства «Знання», призовний пункт міського військового комісаріату, художня майстерня, склад фірми «Меблі», морська школа кооператив «Дизайн» при Дніпровському металургійному комбінаті. За цей час костьол поступово перебудовувався і приходив у занепад. Були зняті хрести з башт, всередині приміщення встановлена естакада з південної сторони для в’їзду автомобілів. Внутрішній обсяг поділений на два поверхи, до головного (східного) фасаду храму добудоване приміщення.
У 1991 р. костьол св. Миколая був признаний пам’ятником архітектури місцевого значення. 4 березня 1992 р. в Дніпродзержинську була зареєстрована римо-католицька громада, якій 7 серпня того ж року був повернутий храм. Він поступово реставрується і стає центром релігійного життя католиків регіону.
